Реабілітаційні центри для літніх в Олександрівську

Моя бабуся (88 років) перебувала в цьому пансіонаті з лютого по червень 2024 року, коли, на жаль, її не стало. До потрапляння в заклад вона могла самостійно вставати і ходити, але після місяця перебування в лікарні та пансіонаті втратила цю можливість.

Як онучка, я стикнулася з багатьма труднощами в пансіонаті. Реальний стан справ приховували — під час телефонних розмов запевняли, що все добре. Бабуся перебувала у кімнаті на 4-5 осіб, вартість становила 10 000 грн/місяць. Уже після її поселення з'ясувалося, що в пансіонаті немає сімейного лікаря (з початком війни ця посада не була з ...

Сьогодні бабусю поховали. Побачили її вперше після того, як віддали в пансіонат. Тіло виглядало так, ніби вона померла задовго до того, як нам повідомили про це (мабуть чекали гроші за наступний місяць). На обличчі величезна гематома, шкіра на обох руках облізла і висіла шматтями. Це просто жах. Всі родичі були в шоці. Не знаю, що там з нею робили та як саме і коли вона померла. Судмедексперт в Боярці явно «свій». Можливо хтось побачить мій відгук, якщо ще вагається — не віддавайте туди своїх близьких!

Моя мама находилась в пансионате 100-летие \ул. Центральная,28. Осокорки\ 6 с половиной месяцев. Хочу выразить свою благодарность предыдущему управляющему — Галушке Вячеславу Алесандровичу, теперешнему — Гвоздик Екатерине Ивановне, Александру Анатольевичу, медсестрам — Ирочке Бабенко, Людмиле, Наталье \к сожалению, не знаю их фамилий\, сиделкам, нянечкам и всему обслуживающему персоналу за внимание, терпение и поддержку. Когда бы я не приехала, мама и другие проживающие, были чистые, ухоженные, в помещении — убрано, белье чистое. Отказа в посещении не было. Со стороны мамы не было ни одного на ...