Пахова грижа у людей похилого віку: коли слід звернутися до лікаря

У деяких чоловіків до старості з'являється пахова грижа – черевна порожнина випадає в порожнину пахвинного каналу. Така проблема може виникнути навіть у молодих людей, включаючи жінок, але згідно зі статистикою 95% хворих – ndash; це чоловіки. В результаті анатомічних змін в організмі похилого віку людини, з'являється пахова грижа. Також цьому сприяє неправильний спосіб життя: куріння, алкоголь, погане харчування та надмірна вага негативно впливають на всі органи людини. Найчастіше це стає причиною появи грижі. Жінки рідше схильні до такої недуги.

Дізнайтеся більше про те, як ми піклуємося про здоров'я літніх людей на Пансіони , а також прочитайте статтю про те, чому потрібно обмежити молочні продукти літнім.

Симптоми грижі

Це захворювання має велику кількість симптомів, але на початковій стадії людина їх може не відчувати, оскільки вони не мають яскраво вираженого характеру. На пізніших стадіях люди скаржаться на біль різного ступеня в області паху.

Інші симптоми:

• метеоризм;
• часті запори;
• часте сечовипускання;
• дискомфорт у пахвинній ділянці;
• набряклість у мошонці;
• біль різних видів та відчуття тяжкості;
• слабкість у ногах.

На першій стадії симптоми не виявляються, і людина не відчуває дискомфорту. Коли грижа починає пролазити в кільце, в організмі немає ніяких змін, і немає больових відчуттів.

Тому багато людей похилого віку дізнаються про захворювання, коли біль стає яскраво вираженим. Симптоми починають активно проявлятися після тяжких фізичних навантажень чи сильної втоми. Перша ознака – припухлість в області паху, яка згодом стає дедалі більше.

Симптоми грижі на пізніх стадіях захворювання:

• під час інтенсивних фізичних навантажень пухлина суттєво збільшується;
• з'являються неприємні відчуття в пахвинній ділянці;
• відчувається сильний біль;
• при ходьбі відчувається дискомфорт;
• почуття постійної переповненості.

Причини появи грижі

З часом еластичність шкірних покривів в області паху суттєво знижується через анатомічну будову чоловічої статевої системи. Поступово грижа переміщається в мошонку та потребує хірургічного втручання.

Основні фактори пахової грижі

Існує кілька факторів, що сприяють утворенню грижі:

• При зниженні еластичності шкіри на ній з'являються слабкі та тонкі ділянки, де і з'являється грижа.
• Надлишкова вага, великі навантаження, травми та патології різних органів стають причиною недуги.

Види захворювання:

• Вроджене. Ця вада виникає при народженні дитини і з віком посилюється.
• Набуте. Неправильний спосіб життя протягом багатьох років, надмірна вага та надмірні навантаження.
• Черевина не чіпає насіннєвий канатик навіть при глибокому проникненні.
• Коса грижа.
• Комбінована. Складається з кількох вогнищ ураження тканин.

Грижа може торкатися лише однієї сторони, а може утворитися відразу на обох сторонах в області паху (одностороння та двостороння).

Стадії захворювання

Існує 4 стадії хвороби:

1. Перша. Людина не відчуває дискомфорту, тому не звертається до фахівців.
2. Друга. Брюшина переміщається до пахового каналу, але не проникає надто глибоко.
3. Третя. Грижа збільшується і заходить за межі каналу. Чоловік відчуває сильний дискомфорт.
4. Четверта. На останньому етапі грижа проникає у мошонку. У цьому випадку буде потрібна операція, тому необхідно звернутися до хорошого хірурга.

Методи лікування

У практиці застосовується 2 види оперативного втручання. Але тільки разом із лікарем пацієнт зможе вибрати правильний варіант, оскільки кожна з операцій має свої переваги та недоліки. Фахівець повинен оглянути хворого, призначити відповідні аналізи, оцінити загальний стан організму та виявити супутні захворювання. Після цього хірург запропонує найефективніший вид оперативного втручання.

Спосіб проведення операції з видалення пахової грижі у людей похилого віку

Операції поділяються на 2 види:

1. Відкрита. На певній ділянці черевної порожнини хірург робить невеликий розріз. Потім розкриває грижовий міхур та перевіряє стан усіх органів. За відсутності дефектів всі органи укладаються на колишнє місце. Якщо орган проблемний, хірург проводить необхідні дії та вкладає його на місце. Потім він робить перев'язку, прошиває та видаляє грижу. Після цього хірург вшиває спеціальну сітку, яка підтримує м'язи та запобігає рецидиву.
2. Лапароскопія. Операція проводиться без розрізання черевної порожнини. Хірург проколює її у трьох місцях, і перевірять органи, які видно на екрані монітора. Лікар постійно стежить за всіма маніпуляціями та контролює правильність проведення операції.

Будь-який з методів є ефективним і вибирається у відповідності із клінічними показаннями. Пацієнта обстежують і якщо діагноз підтверджується, йому призначають операцію.

Головне – це вибрати досвідченого хірурга, який зможе правильно оцінити стан здоров'я літньої людини та прийняти правильне рішення.

Що робити людям похилого віку при паховій грижі?

При виявленні проблеми слід звернутися до профільного фахівця або хірурга. Після проведених обстежень він зможе запропонувати щадний метод видалення грижі шляхом хірургічного втручання.

Переваги кожного методу

Лапароскопія:

• після операції на тілі не залишається шрамів;
• під час процедури до черевної порожнини не потрапляють інфекції;
• час видалення грижі мінімальний;
• невеликий термін реабілітації. Вже за 2 тижні пацієнт приходить у нормальний стан і веде звичний спосіб життя.

Відкритий метод:

• операція може проводитись під місцевим наркозом;
• можливість видалення грижі будь-яких розмірів;
• невисока ціна, оскільки під час операції хірургу не потрібне дороге обладнання;
• мінімальна ймовірність рецидиву при точному дотриманні всіх рекомендацій лікаря.

Недоліки кожного методу

1. Лапароскопія. Її не рекомендують проводити людям похилого віку, а також тим, хто раніше піддавався хірургічному втручанню в районі черевної порожнини. Цей метод є дуже складним, тому хірург повинен мати високу кваліфікацію та великий досвід роботи. Багато лікарів відмовляються від проведення такої процедури, якщо не мають достатньо знань. Така операція передбачає загальний наркоз. Також неправильно закріплена сіточка, що підтримує, може призвести до великих ускладнень і подальшого рецидиву.
2. Відкритий метод. Після операції можуть виникнути ускладнення, а реабілітаційний період триває щонайменше місяць. Для повного відновлення здоров'я та нормалізації життя потрібно 3 місяці.

Виходячи з вищесказаного, слід сказати, що хворий повинен вибирати спосіб видалення грижі тільки спільно з хірургом, якому довіряє на 100 відсотків. Головне пам'ятати, що операція є складною процедурою, яка потребує ретельної підготовки та подальшої реабілітації.

Особливості проведення операції

У процесі операції хірург видаляє грижу і за необхідності коригує уражений орган. Потім він вправляє його на місце і прибирає грижовий міхур. Іноді операція проводиться під місцевим наркозом, наприклад, дітям і людям, які сильно переживають за своє здоров'я.

Час проведення операції залежить від багатьох факторів, так як у кожного пацієнта грижа може бути локалізована в різних місцях і мати різні розміри. За одну процедуру лікар прибирає лише 1 грижу. При двосторонньому перебігу хвороби повторну операцію призначають не раніше, ніж через 6 місяців.

У людей похилого віку пахова грижа зустрічається дуже рідко, оскільки в основному вони страждають від пупкової або черевної. У будь-якому випадку знадобиться хірургічне втручання. У чоловіків похилого віку часто грижа локалізується в самій мошонці, посилюючи проблему і ускладнюючи процедуру її видалення.

Специфіка підготовки до операції

Для успішного проведення операції лікарі повинні мати на руках усі документи, що підтверджують повне обстеження організму. Тому люди похилого віку повинні:

• здати загальний аналіз крові та сечі;
• пройти електрокардіограму;
• представити документи про хронічні та поточні захворювання та алергічні реакції на різні медпрепарати;
• пройти проби на анестетики, щоб уникнути алергії та інших ускладнень, лікар повинен переконатися, що наркоз не небезпечний пацієнту.

За тиждень до операції курці повинні відмовитися від шкідливої ​​звички, а за 8 годин до процедури не вживати їжі.

Скільки коштує операція

Вартість операції буде залежати від кількох факторів:

• Вида наркозу. Від способу введення анестетика та його виду залежатиме загальна вартість процедури. Лапароскопія та термінова операція відкритого типу роблять лише під дорогим загальним наркозом.
• Терміновість. Планові операції коштують набагато дешевше, ніж позапланові. Тому слід заздалегідь планувати час її проведення та вчасно пройти все необхідне обстеження.
• Ускладнення. Кожна літня людина має низку хронічних захворювань, серед яких можуть бути нетипові патології, що впливають на вартість операції. Також на ціну впливатиме стадія розвитку хвороби.
• Вибір лікарні. У приватних клініках, де працюють досвідчені хірурги, вартість буде набагато вищою, ніж у державних лікарнях.
• Якість сітки, що підтримує. Якщо пацієнт придбає дешеву сітку, ймовірність рецидиву суттєво підвищується, тому не слід заощаджувати на своєму здоров'ї. Найкраще порадитись з хірургом, який допоможе вибрати найкращий варіант у співвідношенні ціна/якість за наданими клінічними показаннями.
• Спосіб проведення операції. Відкрита коштує в кілька разів дешевше, ніж лапароскопія, оскільки вона не вимагає наявності дорогого обладнання, після неї залишаються на тілі шрами, а період реабілітації становить кілька місяців.

Період реабілітації

Після операції людину виписують, і вона їде додому. У цьому випадку необхідно знати, як поводитися під час відновлення:

1. Біль. Перші дні людина похилого віку може відчувати сильний біль. Про це треба повідомити лікаря, який призначить знеболювальні препарати та перевірить стан здоров'я;
2. Шви. Після операції слід регулярно змінювати пов'язки та обробляти шви спеціальними антибактеріальними засобами, щоб уникнути зараження. Якщо не виконувати ці вимоги, пацієнт може інфікуватись і ситуація ускладнитися. Протигрибкові та антибактеріальні препарати, призначені лікарем, допоможуть захистити від інфекцій.
3. Рух. Без дозволу хірурга пацієнт не повинен підніматися з ліжка, оскільки це може призвести до розходження швів та кровотечі. Починати рухову активність слід поступово залежно стану пацієнта.
4. Лікар також контролює період перебування у ліжку. Якщо він дозволив потроху вставати і рухатися, не варто залишатися в лежачому положенні, оскільки це може призвести до пролежнів.
5. Харчування. Пацієнт повинен отримувати якісне збалансоване дієтичне харчування, яке допоможе швидше відновити сили.
6. Фізична активність. Пацієнт не повинен перенапружуватись, тому що надмірне навантаження може негативно позначитися на його самопочутті.

Дисциплінованість та точне виконання всіх рекомендацій лікаря допоможе прискорити процес реабілітації та виключить виникнення ускладнень. Категорично заборонено займатися самолікуванням та відмовлятися від призначень хірурга.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!