Хоспіси в Сорокіно

Мамі з деменцією стало значно легше — спокійний режим, турботливі працівники, завжди хтось поруч. Тепер ми не боїмось залишати її навіть на тривалий час.

Лист спогадів і вдячності…
російсько- українська війна….Брудна, жорстока. Вона принесла горе і сльози, біль і страждання також в родину Тамари Володимирівни Захарової з м. Донецька.
У травні 2015 р., втікаючи від війни, з великою любов’ю у серці до України родина Тамари Володимирівни переїхала в село Смолянку, що на Чернігівщині.
Ця родина була взірцем для смолянців, прикладом для наслідування.
Але війна зробила своє. Не витримало переживань і страждань добре серце зятя, Тамари Володимирівни, він передчасно пішов із життя. Від невиліковної хвороби померла і її донька. < ...

Моя мама довгий час боролась із онкологією, але коли стало зрозуміло, що лікування вже не допоможе, ми шукали місце, де про неї подбають до кінця з гідністю. Через рекомендацію знайомих і сайт pansionu.com.ua знайшли пансіонат із паліативним доглядом.
Уже з перших днів стало зрозуміло — це місце не про смерть, а про турботу. Їй полегшили біль, підібрали знеболювальні, постійно хтось поруч, розмовляє, читає книжки.
Ми були з нею в останні дні — у кімнаті тихо, тепло, мама усміхалась. Її відхід був спокійним.
Низький уклін всьому персоналу за людяність, терпіння і серце.