Реабілітаційні центри для літніх в Конотопі

Сьогодні бабусю поховали. Побачили її вперше після того, як віддали в пансіонат. Тіло виглядало так, ніби вона померла задовго до того, як нам повідомили про це (мабуть чекали гроші за наступний місяць). На обличчі величезна гематома, шкіра на обох руках облізла і висіла шматтями. Це просто жах. Всі родичі були в шоці. Не знаю, що там з нею робили та як саме і коли вона померла. Судмедексперт в Боярці явно «свій». Можливо хтось побачить мій відгук, якщо ще вагається — не віддавайте туди своїх близьких!

Мій дідусь живе в пансіонаті вже кілька місяців. Я помічаю, як він став активнішим, більше спілкується. Догляд — на відмінно! Коли я не можу приїхати, мені завжди повідомляють про його стан. Це дуже цінно.

Ніколи не думала, що моєму татові знадобиться будинок для літніх людей. Після смерті мами він залишився один, і ми з братом помітили, що тато поступово згасає на самоті. Йому 78 років, ми живемо окремо, бачились не так часто, і за останній рік його здоров’я та настрій дуже погіршилися. Тато перестав нормально харчуватися, майже нікого не бачив, рідко виходив з квартири. Ми страшенно переживали, що в такій ізоляції він просто зачахне. Тому вирішили пошукати місце, де про нього зможуть піклуватися і де будуть інші люди поруч. Довго розмовляли з татом, пояснювали, що це не лікарня і не “будинок п ...