Пансіонати для літніх і престарілих у Лимані

Слава Україні, так сталось що в цему будинку моя мама. З початку війни вони не кинули старих людей на призволяще, на початку коли не працювали магазини, не було хліба, персонал не дивлячись ні на що викручувався, шукали волонтерів, ми ( родичі людей похилого віку) допомагали по можливості. Під час блек-ауту працював генератор, коли потрібні ліки ( при непербачуваних захворюваннях) Оксана телефонує, каже що потрібно і оперативно застосовою свої запаси (адже здоровя підопічни пріорітет). Є доміно, карти, телевізор, великий двір, коти, добра та ласкава вівчарка. А писати різний бред як тут де хто ...

Ніколи не віддавайте своїх близьких в це місце! Через два тижні перебування, забрали бабусю з великим синяком під оком і синьою розпухлою ногою. Так, усвідомлюю що працювати з літніми людьми-важко, але, як то кажуть: не можеш-не берись, бити стару людину не допустимо у будь якому випадку!!! Бабусю забрали виснажену і ледве ходячу, хоча до її перебування у пансіонаті все було норм. У якості «покарання за погану поведінку» застосовують побиття і не давання їжі. Адміністратор Оксана-хамка, а директор пансіонату відморожується від будь якої відповідальності, ще й сміється, кажучи «що ви хочете, у ...

Мама лежачая — и здесь ей обеспечили комфорт. Чистота, забота, питание — всё отлично!