Будинки для людей похилого віку в Тисмениця

Лист спогадів і вдячності…
російсько- українська війна…. Брудна, жорстока. Вона принесла горе і сльози, біль і страждання також в родину Тамари Володимирівни Захарової з м. Донецька.
У травні 2015 р., втікаючи від війни, з великою любов’ю у серці до України родина Тамари Володимирівни переїхала в село Смолянку, що на Чернігівщині.
Ця родина була взірцем для смолянців, прикладом для наслідування.
Але війна зробила своє. Не витримало переживань і страждань добре серце зятя, Тамари Володимирівни, він передчасно пішов із життя. Від невиліковної хвороби померла і її донька ...

Так сталося, що через проблеми з суглобами і через те лежачий стан, моїй матері потрібен цілодобовий догляд. Після довгих роздумів було прийнято загальне рішення, що якийсь час (все залежатиме від її подальшого стану) вона проведе в пансіонаті для людей похилого віку. Перш ніж визначитися в якому саме, ми об'їздили достатню кількість установ такого типу та зупинили свій вибір на пансіонаті «Добрий вік» (вул. Княгині Ольги 37).
Привабило: затишна обстановка, чистота, комфортні функціональні ліжка, тумбочка з висувним столом, робочий телевізор (для лежачого хворого, кожна дрібниця має велик ...

просто безысходность была, бабушку оставляли на время. Персонал часто меняется, медицинского сопровождения нет от слова совсем. Какие-то занятия для постояльцев-это вообще не для этого пансионата. Телевизор-самое большое развлечение и ссоры между собой. Ах, да, еще пастор приезжает. 4 -х разовое питание???? та сейчас))) купают их конвеером. А бабушке так хотелось домашнего уюта, хоть под душиком постоять. В пансионате попахивает не хорошо, так как персонал перегружен и не успевает обслужить каждого. Выбор за родственниками. ах, да, территория не огорожена, как заявлено в рекламе, поэтому люди ...