Преміум Пансіонат для літніх людей "Ваш Дім"

Якщо ви наважитеся віддати рідну вам людину до цього закладу, то ви повинні знати, що захмарна ціна не є адекватною тому рівню послуг, які надаються тут не завжди кваліфікованим та низькооплачуваним персоналом, зібраним з різних куточків країни. Також ви маєте знати, що якщо ця людина помре раніше, то залишок коштів вам вже ніхто не поверне. Це завбачливо прописано в договорі, який з вами укладають. Наша дорога бабуся прожила там неповних сім днів. При цьому вона не могла їсти, тому годували її лише кашами та супчиками, збитими в блендері і в дуже символічних порціях. Тобто оплаченого п’ятиразового харчування вона не отримувала. Ліки, які їй вводили купувалися виключно за наші гроші і залишилися там після її смерті. Навіть особисті речі, як виявилося, також потрібні цьому «елітному» закладу. Ми, звісно, їх залишили там. Хочеться вірити, що 30000 гривень, що залишилися невикористаними, пішли не просто в кишені власників та адміністрації, а будуть використані для покращення умов життя мешканців цього закладу… Шановні власники, пам’ятайте — світ детермінований!

Якщо ви наважитеся розмістити своїх рідних у цьому закладі, маєте знати, що доведеться заплатити велику суму, навіть якщо більша частина озвучених послуг не буде надана з тих чи інших причин. І якщо ваша рідна людина, не дай Боже, проживе там менше місяця, але більше 5 днів і помре, то кошти, що залишилися, ніхто не поверне. І це завбачливо прописано у договорі. Наша дорога бабуся прожила там 7 неповних днів (приїхала 7 червня ввечері, а померла 13 червня зранку). Всі ці дні вона не могла повноцінно їсти, лише каша чи суп, перетерті в блендері в дуже символічних порціях. Тобто навіть п'ятиразове харчування, оплачене наперед, вона не споживала. Медикаменти купувалися нами і залишилися там після її смерті. Здивувала директорка, яка сказала, що бабусимні речі також стануть їм у пригоді. Звісно ми їх залишили. Питання про те куди пішли 30000 грн,, які так і не були витрачені на утримання нашої бабусі залишилося відкритим. Тішимо себе тим, що не лише у кишені власників… Наживатися на чужому горі і подавати це як благо у нас вміють як ніде.