Пансіонати для літніх і престарілих в Маріуполі

Слава Україні, так сталось що в цему будинку моя мама. З початку війни вони не кинули старих людей на призволяще, на початку коли не працювали магазини, не було хліба, персонал не дивлячись ні на що викручувався, шукали волонтерів, ми ( родичі людей похилого віку) допомагали по можливості. Під час блек-ауту працював генератор, коли потрібні ліки ( при непербачуваних захворюваннях) Оксана телефонує, каже що потрібно і оперативно застосовою свої запаси (адже здоровя підопічни пріорітет). Є доміно, карти, телевізор, великий двір, коти, добра та ласкава вівчарка. А писати різний бред як тут де хто ...

Моя бабуся дуже боялася переїзду в пансіонат. Але коли побачила затишні кімнати, доглянуту територію і щиру усмішку працівників, її страх зник. Тепер вона живе там уже пів року й відчуває себе щасливою