Якщо коротко відповісти, чим відрізняється пансіонат від будинку престарілих, то по суті нічим: у побуті обидві назви означають місце, де літня людина живе й отримує догляд. Геріатричний пансіонат, хоспіс і реабілітаційний центр це інші типи закладів: у них інше завдання, інша оплата та інший порядок прийому.
Чим відрізняється пансіонат для літніх людей від будинку престарілих
Юридичної різниці між цими назвами немає: обидві побутові. Пансіонат для людей похилого віку, будинок для літніх людей і будинок для людей похилого віку означають те саме: заклад, який надає соціальну послугу «стаціонарний догляд». Так називають допомогу, яку людина отримує в умовах цілодобового перебування, тобто проживання.
За описом Міністерства соціальної політики, послуги догляду це допомога в самообслуговуванні людям, які частково або повністю втратили цю здатність. До догляду входять, зокрема, харчування, реабілітація, психологічна підтримка й організація дозвілля.
Справжня відмінність є не між назвами, а між державними (комунальними) і приватними закладами: хто приймає, хто платить і як туди потрапити. Державний заклад офіційно називається «будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю». Він працює за Типовим положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772. Приватний заклад приймає за договором і за плату.
Про те, що таке пансіонат для людей похилого віку і кому він потрібен, є окрема стаття.
Види закладів для літніх людей: порівняльна таблиця
Що таке будинок-інтернат, хоспіс чи реабілітаційний центр, простіше показати в порівнянні: у таблиці п'ять типів закладів, для кого кожен, що він робить, хто платить і як туди потрапити.
| Тип закладу | Для кого | Що робить | Хто платить | Як потрапити |
|---|---|---|---|---|
| Приватний пансіонат (приватний будинок для літніх людей) | Літні люди, яким потрібна допомога в самообслуговуванні | Стаціонарний догляд: проживання, догляд, харчування | Людина або родина за договором | Безпосередньо до закладу |
| Державний будинок-інтернат і геріатричний пансіонат | Люди пенсійного віку та люди з інвалідністю, старші за 18 років, яким потрібен сторонній догляд | Цілодобове проживання і догляд | Бюджет, якщо дохід нижчий за два прожиткові мінімуми або є інвалідність I групи. За вищого доходу плата часткова або повна | За путівкою органу соціального захисту |
| Психоневрологічний інтернат | Люди похилого віку та люди з інвалідністю, старші за 18 років, зі стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями | Проживання і догляд | Умови уточнюють в органі соціального захисту | Порядок прийому окремий |
| Хоспіс і паліативне відділення | Люди будь-якого віку з невиліковною хворобою | Знеболення і контроль симптомів під цілодобовим медичним наглядом | Безоплатно за направленням лікаря в закладі, який має договір із Національною службою здоров'я України (НСЗУ). У приватному без договору платно | За направленням сімейного або лікуючого лікаря чи за особистим зверненням |
| Реабілітаційний центр | Люди, яким треба відновити функцію після хвороби, травми або операції | Реабілітація за індивідуальним планом | Безоплатно за направленням у закладі, який має договір із НСЗУ, у межах пакетів Програми медичних гарантій | За направленням сімейного або лікуючого лікаря |
Психоневрологічний інтернат далі в статті не розглядається: порядок прийому туди окремий.
Геріатричний пансіонат: що це і кого туди приймають
Геріатричний пансіонат це один із профілів державного або комунального будинку-інтернату. Він призначений для людей похилого віку, яким потрібен сторонній догляд або підтримка в проживанні. Це не приватний заклад і не лікарня: він належить до системи соціального захисту, а не охорони здоров'я.
Кого приймають до такого закладу, записано в правилах прийому. До геріатричного пансіонату приймають людей, які досягли пенсійного віку, і тих, кому до пенсійного віку залишилося не більше ніж півтора року. До будинку-інтернату для осіб з інвалідністю приймають людей з інвалідністю, старших за 18 років, яким потрібен сторонній догляд і яким перебування в інтернаті не протипоказане за висновком лікарської комісії.
Першочергово приймають, зокрема, ветеранів війни і праці, внутрішньо переміщених осіб, одиноких людей похилого віку або з інвалідністю, а також тих, кому потрібна опіка чи піклування. Якщо в людини є особи, які зобов'язані забезпечувати їй догляд за договором довічного утримання або спадковим договором, її приймають за наявності вільних місць і за умови оплати послуг.
Документи подають до органу соціального захисту населення за місцем проживання або перебування, письмово чи в електронній формі. Путівку до будинку-інтернату видає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, безоплатно. Основні документи:
- заява про надання соціальної послуги;
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- медичний висновок: медична картка з висновком лікарської комісії;
- довідка про доходи за останні 6 місяців;
- копія пенсійного посвідчення;
- для людей з інвалідністю довідка про інвалідність та індивідуальна програма реабілітації.
Повний перелік називає орган соціального захисту. Кроки оформлення докладно описано в статті про те, як оформити літню людину в будинок для людей похилого віку.
Після влаштування людина 14 днів перебуває під наглядом у приймально-карантинному відділенні. У видачі путівки можуть відмовити через медичні протипоказання, наприклад гострі інфекційні захворювання, туберкульоз легень із бактеріовиділенням, хронічний алкоголізм або наркоманію. Перелік протипоказань є в Типовому положенні, висновок дає лікарська комісія.
Державний будинок престарілих: безкоштовно чи за пенсію
Державний будинок для літніх людей може бути безкоштовним, частково платним або платним: це залежить від доходу людини та групи інвалідності. Потрапити туди можна за путівкою органу соціального захисту.
Дохід порівнюють із прожитковим мінімумом для відповідної категорії. Його розмір уточнюють в органі соціального захисту.
| Середньомісячний сукупний дохід | Умови оплати | Що з пенсією |
|---|---|---|
| Нижчий за два прожиткові мінімуми, а також інвалідність I групи за будь-якого доходу | Безкоштовно, коштом бюджету | На руки виплачують 25% призначеної пенсії |
| Більший за два, але не більший за чотири прожиткові мінімуми | Диференційована плата | Пенсію виплачують повністю |
| Вищий за чотири прожиткові мінімуми | Повна оплата | Пенсію виплачують повністю |
Слово «безкоштовно» тут не означає, що вся пенсія залишається в людини: воно означає, що людина не доплачує з власної кишені. На повному державному утриманні пенсіонерові виплачують 25% призначеної пенсії. Якщо пенсія більша за вартість утримання, виплачують різницю, але не менше ніж 25%. Решту перераховують закладу за особистою заявою пенсіонера (стаття 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Диференційовану плату встановлюють за постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 429. Повністю оплачують і послуги понад обсяг, визначений державним стандартом.
Вибути з будинку-інтернату можна за письмовою заявою самої людини, якщо вона дієздатна або обмежена в дієздатності, чи за заявою опікуна, якщо людина недієздатна. Мешканці мають право на врахування побажань щодо кімнати і сусіда, на користування особистими речами, на отримання пенсії та на зберігання грошей і цінностей у сейфі закладу за заявою.
Приватний будинок престарілих: що перевірити до договору
Приватний будинок для літніх людей приймає за договором і за плату, без путівки. Водночас він має бути внесений до державного Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. Перш ніж обрати заклад і підписати договір, перевірте чотири речі.
- Запис у Реєстрі. Міністерство соціальної політики радить перевіряти його до вибору закладу.
- Чи працює заклад за Державним стандартом стаціонарного догляду і чи відповідає Критеріям діяльності надавачів соціальних послуг (постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 185). Дотримуватися їх зобов'язаний кожен заклад.
- Декларацію відповідності вимогам законодавства з питань пожежної безпеки: її реєструє територіальний орган Державної служби з надзвичайних ситуацій. Приміщення для цілодобового перебування має відповідати й санітарним вимогам.
- Договір: у ньому мають бути перелік послуг і ціна. Ціну й умови називає сам заклад.
Про незареєстрований заклад повідомляють департамент соціального захисту населення обласної адміністрації та Міністерство соціальної політики. Про ціни є окремий матеріал: скільки коштує проживання в будинку для літніх людей.
Що таке хоспіс і чим він відрізняється від будинку для літніх людей
Хоспіс це медичний заклад для людей із невиліковною хворобою: його завдання зняти біль і контролювати інші симптоми. Будинок для літніх людей надає соціальну послугу стаціонарного догляду, тобто проживання, догляд і харчування, а діагноз і прогноз умовою прийому туди не є. Тож вибір між хоспісом і будинком для літніх людей залежить від медичних показань, а не від віку.
До хоспісу приймають людину будь-якого віку із захворюванням, яке обмежує життя і загрожує йому. Чи потрібна їй паліативна допомога, визначає лікуючий лікар за критеріями з наказу Міністерства охорони здоров'я України від 4 червня 2020 року № 1308.
Хоспіс для літніх людей, для онкохворих чи для лежачих хворих це той самий заклад: ні вік, ні конкретний діагноз, зокрема онкологічний, умовою прийому не є.
Що входить у хоспісну допомогу, видно з переліку безоплатної стаціонарної паліативної допомоги:
- лікування больового синдрому з цілодобовим наглядом;
- знеболення на всіх етапах;
- киснева терапія та респіраторна підтримка;
- харчування, зокрема лікувальне;
- допоміжні засоби: крісло колісне, ходунки, палиця, милиці;
- обстеження за потреби;
- психологічна допомога.
Місце, де людина отримує паліативну допомогу, узгоджують із нею або з її законним представником. Бажання пацієнта має пріоритет, його записують у План спостереження. Родину і тих, хто доглядає, залучають до складання плану, для них передбачено психологічну підтримку.
Паліативна допомога: це не лише хоспіс
Паліативна допомога це допомога в разі тяжкої невиліковної хвороби, яка полегшує біль та інші симптоми і поліпшує якість життя. За статтею 35-4 Основ законодавства України про охорону здоров'я її мета: запобігати стражданням і полегшувати їх завдяки ранньому виявленню симптомів, знеболенню та допомозі з фізичними, психосоціальними й духовними проблемами. Хоспіс лише одна з її форм. У побуті кажуть коротше: паліатив це і є паліативна допомога.
Паліативний пацієнт, або, як кажуть у побуті, паліативний хворий, це людина будь-якого віку із захворюванням, яке обмежує життя і загрожує йому. Отримувати допомогу вона може в одній із трьох форм:
- лікарня «Хоспіс»: заклад охорони здоров'я стаціонарного типу зі спеціалізованою паліативною допомогою і цілодобовим медичним наглядом;
- паліативне відділення або паліативні палати у звичайній лікарні;
- мобільна паліативна бригада: паліативна допомога вдома й амбулаторно.
Хоспіс відрізняється від паліативного відділення тим, що це окрема лікарня, а відділення працює у складі звичайної лікарні. Мобільна бригада надає вдома майже ті самі послуги, крім тих, для яких потрібна лікарня. Заклад повинен мати цілодобовий контактний номер, а з пацієнтом бригада зв'язується не рідше ніж раз на тиждень: це візит або дистанційна консультація.
Паліативна допомога безоплатна за направленням лікуючого лікаря в закладах, які мають договір із НСЗУ: з 1 квітня 2020 року вона входить до Програми медичних гарантій. У приватному закладі без такого договору послуги платні, ціну називає заклад.
Потрапити до хоспісу або паліативного відділення можна двома шляхами. Електронне направлення видає сімейний лікар, з яким укладено декларацію, або лікуючий лікар. Госпіталізація можлива і за особистим зверненням пацієнта, за його інформованою добровільною згодою. Для безоплатної допомоги потрібне електронне направлення. Заклад, який має договір із НСЗУ, шукають на карті надавачів медичної допомоги на сайті НСЗУ (фільтр «Паліативна медична допомога») або через контакт-центр НСЗУ.
Реабілітаційний центр для літніх людей: коли потрібен він, а не пансіонат
Реабілітаційний центр потрібен тоді, коли є мета відновити втрачену функцію після хвороби, травми або операції і ця мета має строк. Пансіонат потрібен для постійного догляду.
Реабілітацію у сфері охорони здоров'я регулює Закон України від 3 грудня 2020 року № 1053-IX. За Програмою медичних гарантій безоплатними є пакети реабілітації дорослих і дітей з ураженням опорно-рухового апарату та з ураженням нервової системи, амбулаторно і стаціонарно. Для безоплатної реабілітації потрібні направлення сімейного або лікуючого лікаря і заклад, який має договір із НСЗУ. Можливе й переведення з іншої лікарні чи відділення.
Реабілітація починається з обстеження мультидисциплінарною реабілітаційною командою: це лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт, психолог та інші фахівці. За його підсумками складають індивідуальний реабілітаційний план із конкретними, вимірними й визначеними в часі цілями.
У державних будинках-інтернатах реабілітаційні заходи названо одним із пріоритетних напрямів роботи. Якщо реабілітацію пропонує приватний пансіонат, запитайте, які фахівці її проводять і чи складають індивідуальний план.
Що обрати: пансіонат, хоспіс, реабілітаційний центр чи догляд вдома
Вибір залежить від того, яка допомога потрібна людині. Догляд за людьми похилого віку можна звести до п'яти ситуацій.
- Потрібні постійний догляд і проживання: пансіонат або будинок-інтернат.
- Невиліковна хвороба, біль і тяжкі симптоми: паліативна допомога в хоспісі, паліативному відділенні або від мобільної бригади вдома.
- Треба відновитися після хвороби, травми чи операції: реабілітація за направленням лікаря.
- Людина дає собі раду сама, але їй потрібна допомога в побуті: соціальна послуга догляду вдома або денний догляд.
- Потрібна підтримка в самостійному житті: підтримане проживання, тобто місце для проживання, навчання навичок самостійного життя, медичний патронаж і допомога в господарстві.
По соціальні послуги (догляд вдома, денний догляд, стаціонарний догляд) звертаються до органу соціального захисту населення за місцем проживання або перебування, письмово чи в електронній формі. Заяву подає сама людина або її законний представник, рішення ухвалюють після оцінювання потреб. Безоплатну правову консультацію щодо влаштування до будинку-інтернату дає контакт-центр системи безоплатної правової допомоги.
У каталозі «Пансіони UA» зібрано пансіонати, будинки для літніх людей, реабілітаційні центри та хоспіси України з контактами, сам каталог догляду не надає.