Кисневий концентратор для дому: як вибрати і як користуватися

Кисневий концентратор це електричний медичний прилад, який забирає кімнатне повітря, відділяє азот і подає людині повітря з підвищеним вмістом кисню. Користуються ним лише за призначенням лікаря. Нижче розібрано, як вибрати апарат під призначення, як ним користуватися вдома і що робити, коли вимкнули світло.

Що таке кисневий концентратор і як він працює

Це апарат, який сам отримує кисень із повітря в кімнаті. Балон концентратору кисню не потрібен, заправляти його не треба, але працює він лише від електрики. Генератор кисню, кисневий генератор і кисневий апарат для дихання це побутові назви того самого приладу.

Принцип роботи такий: усередині апарата повітря проходить крізь молекулярне сито, яке затримує азот. У кімнатному повітрі близько 21% кисню, а на виході концентратор дає зазвичай 90-96%. Справний апарат подає сигнал тривоги, якщо концентрація падає нижче 82%.

Кому потрібен кисневий апарат для дихання вдома

Кисневий концентратор потрібен для кисневої терапії вдома (оксигенотерапії). Таку терапію призначають людям, у яких у крові стійко бракує кисню. Причини такі:

• хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ);
• легеневий фіброз;
• серцева недостатність;
• легенева гіпертензія;
• муковісцидоз;
• тяжка тривала астма.

Тимчасово кисень буває потрібен під час пневмонії та інших інфекцій легень. Про цю хворобу є окрема стаття: запалення легень у літніх людей.

Чи потрібен кисень, вирішує лікар після обстеження: аналіз газів крові, пульсоксиметрія (датчик на пальці), іноді проба з ходьбою. За протоколом МОЗ України для ХОЗЛ тривалу кисневу терапію призначають стабільному пацієнтові, якщо сатурація в спокої нижча за 88% і це підтверджено двічі за три тижні. Під час тривалої терапії киснем дихають щонайменше 15 годин на добу. Декому кисень потрібен лише під час навантаження або сну. Режим називає лікар.

Здоровій людині для профілактики або від утоми апарат для дихання киснем не потрібен. За помірного зниження кисню тривала киснева терапія життя не продовжує, і протокол МОЗ не рекомендує рутинно призначати її таким пацієнтам. Будь-який кисневий апарат, тобто апарат для подачі кисню, використовують лише за призначенням лікаря: без нього кисень може зашкодити легеням, серцю і мозку, а самолікування відкладає звернення по допомогу в разі серйозної хвороби.

Види: стаціонарний і портативний кисневий концентратор

Концентратори бувають двох видів. Стаціонарний стоїть удома і працює від розетки, портативний можна носити із собою.

Максимальний потік стаціонарних апаратів зазвичай від 3 до 12 л/хв. У магазинах їх поділяють за максимальним потоком: на 3, 5 і 10 л/хв. Розміри апаратів на 5-10 л/хв приблизно 35-55 см завширшки, 25-40 см завглибшки і 50-70 см заввишки.

У портативного апарата час роботи від акумулятора залежить від налаштування і частоти дихання, тому на довгий вихід беруть запасний акумулятор. Імпульсне налаштування не дорівнює літрам за хвилину безперервного потоку. Чи підходить портативний концентратор кисню конкретній людині, перевіряє лікар.

Кисень подають через носову канюлю (дві короткі трубочки в ніздрі) або через маску на ніс і рот. Кисневу маску лікар призначає, якщо потрібна вища концентрація кисню або канюля подразнює ніс. Під маскою потік має бути вищим, щоб не накопичувався вуглекислий газ, тому самостійно міняти канюлю на маску не можна.

Як вибрати кисневий концентратор для дому

Кисневі концентратори для дому вибирають під призначення лікаря. Найкращий кисневий апарат для дому це той, що дає призначений потік, а не найпотужніший. Дивляться на сім параметрів:

• Потік. Головний параметр це потік у літрах за хвилину, який призначив лікар. Максимальний потік апарата має бути не меншим за призначений. Потужніший апарат не лікує краще.
• Концентрація кисню і сигнал тривоги. На виході апарат дає зазвичай 90-96% кисню. Він повинен мати сигнал про падіння концентрації нижче 82%. Які ще сигнали має модель (вимкнення живлення, перегрів), дивляться в паспорті.
• Шум. Орієнтир для справного апарата: не більше 50 дБ(А).
• Споживана потужність. Стаціонарний концентратор споживає зазвичай 300-600 Вт, орієнтир до 70 Вт на кожен літр за хвилину. Якщо він працює 15 годин на добу, це 4,5-9 кВт·год на добу. Точну потужність зазначено в паспорті апарата.
• Зволожувач. Це ємність із водою на виході апарата. Він потрібен, коли безперервний потік більший за 4 л/хв, і зменшує сухість у носі.
• Обслуговування і гарантія. За правильного обслуговування концентратор працює щонайменше 7 років. Планове обслуговування в техніка потрібне раз на рік або кожні 5000 годин роботи. Купуючи апарат, запитують про гарантію і про сервісний центр у своєму місті.
• Документи. У продавця просять документи на медичний виріб. Прилади, які продають як «кисневі» без призначення і без медичних документів, можуть не давати потрібного потоку і концентрації.

Оренда кисневого концентратора чи купівля

Кисневий концентратор можна купити або взяти в оренду (прокат) у магазинах медтехніки. Оренда підходить, коли кисень призначено на короткий строк. Купівля підходить, коли він потрібен постійно.

Коли забираєте апарат із прокату або з магазину, перевірте:

• чи працює сигнал тривоги;
• чи чистий повітряний фільтр;
• чи вимито ємність зволожувача;
• коли апарат востаннє обслуговували.

Канюля або маска мають бути новими: їх не передають від іншої людини.

Як користуватися кисневим концентратором

Порядок той самий під час кожного вмикання. Потік і кількість годин на добу беруть із призначення лікаря.

1. Поставте апарат на відкритому місці, не впритул до стін і штор. Нічим його не накривайте і не затуляйте вентиляційні отвори: так він не перегрівається.
2. Увімкніть вилку просто в розетку, без подовжувача. У цю саму розетку більше нічого не вмикайте.
3. Перевірте рівень води у зволожувачі. Якщо води половина або менше, долийте. Ємність має стояти рівно, щоб вода не потрапила в трубку.
4. Приєднайте носову канюлю або маску, яку призначив лікар.
5. Перевірте, що трубка не перегнута і не притиснута.
6. Увімкніть апарат і виставте потік, який призначив лікар.
7. Вимкніть апарат, коли киснем не дихають. Канюлю або маску, з якої йде кисень, не кладіть на ліжко чи крісло.

Кімнату, де стоїть апарат, провітрюють. У зволожувач заливають стерильну або дистильовану воду.

Потік самостійно не змінюють: ні в більший, ні в менший бік. Якщо здається, що кисню бракує, телефонують лікареві. Скільки годин на добу дихати, теж називає лікар: під час тривалої терапії це щонайменше 15 годин на добу, а декому кисень потрібен лише під час навантаження або сну.

Догляд за апаратом

Що і як часто робити, зібрано в таблиці.

Довжина трубки не більша за 15 м. Сигнали тривоги періодично перевіряють.

Від кисню сохнуть ніс і губи. Їх зволожують засобом на водній основі або гелем алое. Вазелін і жирні креми використовувати не можна. Якщо трубка натирає за вухами, під неї підкладають м'які накладки.

Кисневий концентратор: користь і шкода

Кисень за призначенням лікаря зменшує задишку під час навантаження, знижує навантаження на серце, поліпшує сон і переносимість навантажень. За тяжкої нестачі кисню тривала терапія продовжує життя.

Шкоди завдає надлишок кисню. Кисневе отруєння можливе, якщо дихати киснем більше, ніж потрібно, або без показань. Ознаки:

• біль у грудях;
• утруднене дихання;
• запаморочення;
• головний біль;
• утома;
• м'язові посмикування;
• нудота;
• порушення зору.

У людей із ХОЗЛ неправильно дібрана киснева терапія може пригнічувати дихання. Тому потік не збільшують самостійно, навіть якщо задишка посилилася. Часта побічна дія: сухість у носі, можливі носові кровотечі. Куріння сильно знижує ефект кисневої терапії.

Протипоказання зводяться до того, що кисень не призначають без показань: він не потрібен здоровим людям, а за помірного зниження кисню в крові тривалу терапію рутинно не рекомендують. Шкодить не апарат, а кисень без призначення і самовільна зміна потоку.

Кисень і вогонь: правила безпеки вдома

Кисень сам не горить, але в повітрі, насиченому киснем, вогонь розгоряється швидше і сильніше. Тому вдома дотримуються таких правил:

• У кімнаті, де використовують кисень, не курять: ні сама людина, ні інші.
• Апарат і людину з канюлею тримають не ближче ніж за 3 м від відкритого вогню (газова плита, газовий обігрівач, камін, свічки) і не ближче ніж за 1,5 м від обігрівачів, батарей та інших електроприладів.
• З надітою канюлею не готують на газовій плиті і не користуються феном, електробритвою, електрогрілкою.
• Поруч із киснем не використовують аерозолі (лак для волосся, освіжувач повітря), розчинники, засоби, що містять олію.
• Спиртовий антисептик утирають до повного висихання рук і лише потім беруть канюлю.
• В оселі тримають справні датчики диму і вогнегасник.

Окремо про трубку: її вкладають так, щоб об неї не перечепитися. Для літньої людини трубка під ногами це ризик падіння.

Кисневий балон замість концентратора і що робити без світла

Кисневий балон для дихання це стиснений кисень під тиском у металевому балоні. Електрика йому не потрібна, але запас обмежений: балон заправляють або міняють. Переносний балон важить близько 2-3 кг, кисню в ньому вистачає до 3 годин. Великі балони призначають за короткочасної потреби. Зберігають балони вертикально, закріпленими, у провітрюваному місці.

Без електрики концентратор не працює. Тому на час планових і аварійних відключень світла тим, кому кисень потрібен постійно, потрібне запасне джерело. Це балон із киснем або резервне живлення: генератор, джерело безперебійного живлення, зарядна станція. Потрібну ємність рахують за потужністю з паспорта апарата (у стаціонарних це зазвичай 300-600 Вт) і кількістю годин без світла. Чи підійде конкретна зарядна станція або джерело безперебійного живлення, уточнюють у продавця і в паспорті апарата.

Про те, що вдома працює кисневе обладнання, повідомляють своєму постачальникові електроенергії. Чи враховує він такі заявки під час планових відключень, уточнюють у своєму обленерго.

Низька сатурація: що робити і коли викликати швидку

Якщо людині на кисні стало гірше, спершу перевіряють апарат: чи він увімкнений, чи йде кисень, чи не перегнута і чи не від'єдналася трубка, чи немає сигналу тривоги. Потік при цьому самостійно не підвищують: за якої сатурації потрібен кисень і скільки, визначає лікар.

Лікареві телефонують, якщо на тлі кисню з'явилися:

• часті головні болі;
• неспокій;
• сонливість;
• посиніння нігтів;
• повільне, поверхневе, утруднене або нерівне дихання;
• сатурація 92% і нижче за домашнім пульсоксиметром.

Швидку (103) викликають за таких ознак:

• сильна задишка;
• біль у грудях;
• сплутаність свідомості;
• сильне запаморочення;
• сильний головний біль;
• нудота і блювання;
• посиніння губ;
• сатурація 88% і нижче.

У людей із хворобами легень допустимий рівень сатурації свій, його називає лікар, який веде пацієнта. Пульсоксиметр може помилятися на 2-4%. Про прилад є окрема стаття: навіщо потрібен пульсоксиметр.

Ознаки нестачі кисню: синюшність обличчя, губ або нігтів, задишка, посилення кашлю, неспокій, біль або стиснення в грудях, частий пульс. У декого за низького кисню симптомів немає.

Якщо людині потрібен кисень більшу частину доби і доглядати вдома вже важко, у каталозі «Пансіони UA» зібрано пансіонати для літніх і лежачих людей, а про наявність кисневого концентратора запитують у самому пансіонаті.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!