Чому завішують дзеркала після смерті і коли можна відкривати їх після похорону

Завішування дзеркал після смерті це народний звичай, а не церковне правило. Єдиного строку, коли можна відкривати дзеркала після похорону, немає: поширені варіанти одразу після виносу тіла або після повернення з цвинтаря, на 9-й або на 40-й день. Церква звичай обов'язковим не вважає, тож строк обирає родина.

Чому закривають дзеркала, коли помирає людина

Так велить народний звичай, за яким стоїть кілька повір'їв. Звичай відомий в Україні та в багатьох народів Європи й Азії, схожі повір'я є в слов'янській, кельтській і китайській традиціях, але єдиного пояснення він не має. Навіщо закривати дзеркала, коли померла людина, у народі пояснюють так:

• за повір'ям, душа померлого може заблукати або застрягти в дзеркалі, піти в задзеркалля;
• за повір'ям, душа злякається, побачивши себе в дзеркалі або не побачивши свого відображення;
• у народі вважають, що покійник може налякати живих, відобразившись у дзеркалі;
• у народі вважають, що відображення труни або покійника в дзеркалі віщує в домі ще одну смерть.

За цими повір'ями стоїть давнє ставлення до дзеркала як до предмета для ворожіння і «дверей» у потойбічний світ, докладніше про це в розділі про походження звичаю. Чому закривають дзеркала на похороні, пояснюють і побутовою причиною: закриті дзеркала знімають турботу про зовнішність у дні жалоби і позбавляють вигляду власного заплаканого обличчя.

Коли можна відкривати дзеркала після похорону

Єдиного строку немає: коли відкривати дзеркала після похорону, вирішує родина за своїм звичаєм. Церква такого строку не встановлює, бо не вважає сам звичай обов'язковим.

Поширені три варіанти:

• одразу після виносу тіла або після повернення з цвинтаря;
• на 9-й день;
• на 40-й день.

Якщо звичай важливий для когось із близьких, строк зазвичай узгоджують у родині. Чому обирають саме 9-й або 40-й день, пояснено в наступному розділі.

Скільки мають бути закриті дзеркала після похорону: 9 чи 40 днів

Скільки мають бути закриті дзеркала після похорону, визначає родинний звичай, а не церква. У таблиці зібрано строки, які трапляються в різних традиціях, і те, з чим їх пов'язують.

9-й і 40-й дні це дні церковного поминання померлих, а зв'язок цих днів із дзеркалами йде від народного звичаю: церква його не встановлює.

У православній традиції, за церковним переданням, перші три дні душа залишається на землі, з 3-го по 9-й день їй показують рай, з 9-го по 40-й пекло, а на 40-й день відбувається приватний суд. У греко-католицькій традиції ці дні вважають символічними: 9-й день пов'язують із молитвою про те, щоб померлий був упокоєний з ангельськими чинами, 40-й із сорокаденним постом Христа і Його перебуванням на землі після Воскресіння.

Чи потрібно закривати дзеркала, коли померла людина: позиція церкви

З погляду церкви завішувати дзеркала не потрібно. У роз'ясненні ПЦУ, яке 2021 року опублікувала «Українська правда. Життя», звичай названо народним повір'ям, забобоном, не пов'язаним із православною вірою. Він не допомагає ні померлому, ні живим.

ПЦУ ставить завішені дзеркала в один ряд із побажанням «нехай земля буде пухом» і склянкою з хлібом для покійного. Аргумент церкви: дух не має плоті й кісток (Лк. 24:39), тому в дзеркало не дивиться. Пояснення про душу, яка застрягне або злякається в дзеркалі, у ПЦУ називають абсурдними. Пам'ять померлих церква радить шанувати молитвою і добрими справами. Православному віруючому, з погляду ПЦУ, завішувати дзеркала не потрібно.

Греко-католицькі священники в інтерв'ю для Credo також зараховують закриті дзеркала до похоронних забобонів, які в похороні не головне. Головне, за їхніми словами, це молитва за померлого. Матеріал про це в «Телеграфі» вийшов під заголовком «Закривати дзеркало не обов'язково».

Чи треба завішувати дзеркала, коли померла людина, у родині, де звичай шанують, вирішують самі близькі: церква цього не вимагає.

Звідки походить звичай завішувати дзеркала після смерті

Єдиної наукової версії походження звичаю немає, пояснюють його по-різному. Етнографи і священники наводять кілька версій.

За однією версією, звичай тримається на давньому страху перед магічними властивостями дзеркал. Дзеркала здавна пов'язують із ворожінням, спілкуванням з духами і «дверима» в потойбічний світ. Саме так походження звичаю пояснюють і в ПЦУ.

Етнографи записали приклад на Покутті: коли людина довго не могла померти, дзеркало ховали або повертали до стіни, «аби си на хату не дивило», тобто щоб не дивилося на хату (польові записи, «Народознавчі зошити», 2023).

Ще одну версію наводить священник о. Олег в інтерв'ю для Credo: у багатих домах дзеркала і кришталеві люстри закривали темною тканиною, щоб блиск не відволікав тих, хто молився біля покійного. Це думка одного священника, а не загальноприйняте пояснення.

Є також версія, що слов'яни перейняли звичай з юдейських обрядів, але джерела її не підтверджують. Про те, як пояснюють закриті дзеркала самі юдейські джерела, йдеться в останньому розділі.

Які дзеркала і чим завішують у домі померлого

За звичаєм завішують усі дзеркала в домі, а не лише в кімнаті, де лежить покійний. У частині родин закривають також екран телевізора та інші блискучі поверхні, у яких видно відображення. Закривають тканиною, часто темною. Завішувати дзеркала в домі померлого радять ті самі повір'я: побачити відображення покійного або труни в народі вважають поганою прикметою. Про ліжко і білизну є окрема стаття: що робити з постіллю померлої людини.

Чи треба закривати дзеркала, якщо людина померла не вдома або в лікарні

Окремого правила для цього випадку немає, вирішує родина. Звичай пов'язаний із тим, що покійний перебуває вдома до похорону, тому частина родин, коли людина померла не вдома, дзеркала не завішує, а частина завішує в будь-якому разі. Якщо людина померла в лікарні, рідні вирішують так само, як і щодо строку: за своїм звичаєм. З погляду церкви звичай необов'язковий, хоч би де людина померла.

Чи можна дивитися в дзеркало і користуватися дзеркалом померлої людини

Заборона дивитися в дзеркало, поки в домі покійник, тримається на повір'ях: побачити в дзеркалі відображення покійного або труни в народі вважають поганою прикметою.

Церква не пов'язує дзеркала з душею померлого, тому з її погляду дивитися в дзеркало, коли померла людина, можна.

Окремого звичаю щодо особистого дзеркала померлого немає. Є повір'я, що відображення покійного залишається в дзеркалі і приносить у дім біду. З погляду церкви заборони користуватися таким дзеркалом немає. Що робити з дзеркалом та іншими речами, вирішує родина. Про це є окрема стаття: як учинити з речами померлої людини.

Чому закривають дзеркала в юдаїзмі та чи є такий звичай в ісламі

В юдаїзмі в домі жалоби дзеркала і картини закривають від моменту смерті до кінця шиви. Шива триває сім днів: день похорону вважають першим, жалоба закінчується вранці сьомого дня. Походження звичаю, за визнанням самих юдейських джерел, неясне. Його пояснюють так:

• у жалобі не до зовнішності;
• у домі жалоби моляться, а молитися перед дзеркалом не можна;
• є й містичні тлумачення.

Припису закривати дзеркала в ісламі не знайдено: в описах мусульманського поховального обряду (обмивання тіла, саван, заупокійна молитва джаназа, поховання) завішування дзеркал не згадується. Якщо родина мусульманська, питання про дзеркала уточнюють в імама.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!