Дзеркальна терапія після інсульту: що це і як її проводять людям похилого віку

Дзеркальна терапія це метод реабілітації, під час якого людина рухає здоровою рукою або ногою і дивиться на її відображення в дзеркалі: здається, що рухається уражена кінцівка. Після інсульту метод застосовують у разі слабкості або паралічу руки чи ноги з одного боку. Це доповнення до звичайної реабілітації, яке призначає і добирає фахівець.

Що таке дзеркальна терапія

Дзеркальна терапія в реабілітації це заняття, на яких дзеркало ставлять між руками або ногами так, щоб відображення здорової кінцівки опинилося на місці ураженої. Людина рухає здоровою рукою чи ногою і дивиться на відображення: складається враження, що рухається уражена кінцівка.

Метод запропонував невролог Вілейанур Рамачандран наприкінці XX століття для лікування фантомного болю після ампутації. Згодом його почали застосовувати після інсульту.

Нині заняття з дзеркалом призначають у трьох ситуаціях:

• після інсульту в разі слабкості або паралічу руки чи ноги з одного боку;
• при фантомному болі після ампутації;
• при комплексному регіонарному больовому синдромі: так називають стійкий біль у кінцівці, наприклад після травми.

Звичайної реабілітації метод не замінює. У дослідженнях і клінічних настановах його додають до основної програми занять.

Як дзеркальна терапія діє на мозок: дзеркальні нейрони та нейропластичність

Точний механізм дії не встановлено. Фахівці пояснюють його так: відображення «обманює» мозок, він сприймає рух у дзеркалі як рух слабкої руки, і ділянки, що відповідають за цю руку, активуються. За однією з гіпотез, це відбувається через систему дзеркальних нейронів і підвищує збудливість рухової кори. Це припущення, а не доведений факт.

Заняття спираються на здатність мозку перебудовуватися після ушкодження. Цю здатність називають нейропластичністю. Зоровий зворотний зв'язок від дзеркала дає мозку додатковий сигнал про рух і допомагає не «розучитися» користуватися слабкою рукою.

Дзеркальна терапія після інсульту: при геміпарезі та геміплегії

Геміплегія це повний параліч одного боку тіла, геміпарез це часткова слабкість одного боку. Найчастіша причина обох станів: інсульт. Зазвичай страждає бік тіла, протилежний ураженому боку мозку.

Для занять потрібна здорова кінцівка з іншого боку, тому в реабілітації руки після інсульту метод розрахований на однобічне ураження: геміпарез або геміплегію. За тяжкого парезу займатися можна, але вдома це складніше: може знадобитися терапевт, який спрямовує уражену руку.

Дані про ефект зібрано в Кокрейнівському огляді 2018 року: 62 дослідження, 1982 людини після інсульту. Середній вік учасників 59 років, в окремих дослідженнях середній вік був від 30 до 73 років. Окремих висновків для людей похилого віку в резюме огляду немає.

Що показав огляд:

• метод дав помірне покращення рухів в ураженій руці та нозі;
• зменшив рухові порушення;
• покращив здатність виконувати повсякденні дії.

Якість цих доказів автори оцінили як помірну. Користь для рухів зберігалася протягом 6 місяців, але не в усіх групах.

Біль після інсульту зменшувався переважно в людей із комплексним регіонарним больовим синдромом. Явного впливу на зорово-просторові порушення автори не виявили. Щодо болю і зорово-просторових порушень якість доказів низька.

Про несприятливі ефекти в дослідженнях не повідомляли. В одному дослідженні частина учасників скаржилася на нудьгу.

Метод використовують у гострому, підгострому і хронічному періодах після інсульту. Дані про те, у якому періоді ефект більший, різняться. Коли починати заняття для відновлення руки після інсульту, вирішує реабілітаційна команда. У національній настанові з інсульту Великої Британії та Ірландії (2023) сказано, що дзеркальну терапію можна розглянути для покращення функції руки як доповнення до звичайної терапії. Про те, як організувати відновлення вдома, розповідає стаття реабілітація після інсульту в домашніх умовах.

Дзеркальна терапія: вправи та перебіг заняття покроково

Вправи з дзеркалом після інсульту виконують сидячи за столом. Перед заняттям:

• оберіть тихе місце, де ніщо не відволікає;
• зніміть з рук каблучки, годинник і браслети;
• сядьте на стійкий стілець за стіл і покладіть обидві руки на стіл.

Дзеркальна терапія для рук проходить за такими кроками:

1. Поставте дзеркало перед собою ребром, під прямим кутом до тіла, по середній лінії, дзеркальним боком до здорової руки.
2. Покладіть уражену руку за дзеркало або всередину дзеркального боксу, щоб її не було видно.
3. Покладіть здорову руку в таке саме положення, у якому лежить уражена. У дзеркалі має бути видно всю руку від передпліччя до кисті.
4. Пару хвилин дивіться на відображення і не рухайтеся.
5. Повільно і плавно рухайте здоровою рукою. Дивіться лише на відображення, а не на уражену руку.
6. Водночас намагайтеся повторювати той самий рух ураженою рукою, наскільки вдається. Невеликий рух за дзеркалом допустимий.
7. Якщо рухати ураженою рукою не вдається або боляче, уявляйте рух подумки і далі рухайте здоровою.

Вправи для кисті

У пам'ятці ерготерапевта реабілітаційного центру для кисті подано шість рухів:

• постукувати вказівним пальцем по столу;
• піднімати і повільно опускати кисть;
• широко розводити і зводити пальці;
• повертати долоню вгору і вниз;
• стискати кулак і розтискати пальці;
• піднімати великий палець і приводити його до вказівного.

Вправи для стопи

Для ноги роблять рухи стопою вгору і вниз, усередину і назовні та колові. Дзеркало в такому разі ставлять між ногами.

Згодом терапевт може додати дії зі знайомими предметами: чашкою, ручкою, м'ячем. Набір вправ добирає фахівець. Загальну гімнастику описує стаття вправи для зміцнення м'язів рук та ніг.

Яка тривалість одного сеансу дзеркальної терапії та курсу

Єдиного стандартного протоколу немає: у дослідженнях після інсульту заняття в середньому тривало 30 хвилин, 5 разів на тиждень, курсом 4 тижні. Частоту, вправи і тривалість кожного заняття визначає терапевт.

Починають із того часу, який людина витримує, і поступово його збільшують. У разі втоми роблять перерви. Довгих занять без перерви уникають: знижується концентрація уваги.

При больових синдромах британські лікарні дають інший режим: короткі заняття кілька разів на день. Який режим потрібен у конкретному випадку, вирішує терапевт.

Дзеркальна терапія: обладнання, дзеркальний бокс і заняття вдома

Дзеркальний бокс це коробка з дзеркалом на одній стінці: уражену руку кладуть усередину, здорова залишається перед дзеркалом. Бокси бувають готові й саморобні, тому купувати спеціальне обладнання не обов'язково.

Замість боксу підходить стійке настільне дзеркало на надійній підставці або середнє чи велике дзеркало, що стоїть окремо. Для ніг беруть звичайне високе дзеркало, наприклад дверне, і ставлять його між ногами.

Дзеркало для дзеркальної терапії має бути таким:

• небитке;
• стійко стоїть;
• у ньому видно всю кінцівку: руку від передпліччя до кисті.

У клініках, крім дзеркала, використовують відео- та комп'ютерні системи, які показують дзеркальне зображення кінцівки.

Дзеркальна терапія в домашніх умовах можлива після короткого навчання у фахівця. Удома займаються самостійно або з допомогою родича, за письмовою інструкцією, фото чи відео. Водночас потрібен регулярний контроль фахівця, наприклад раз на тиждень. Починати без поради лікаря або терапевта не слід.

Кому дзеркальна терапія не підходить і коли потрібен лікар

Протипоказання до дзеркальної терапії в кожному випадку оцінює лікар або терапевт. Метод не підходить, якщо:

• у людини випадає половина поля зору (геміанопсія);
• через порушення пам'яті та мислення вона не може виконувати інструкції;
• у неї виражене ігнорування ураженого боку (неглект): вона не може повернутися до дзеркала й утримувати на ньому увагу 5-10 хвилин;
• вона не може всидіти за столом протягом заняття, не втрачаючи рівноваги;
• у здоровій руці сильний біль або рухи в ній обмежені;
• людина не згодна займатися.

З обережністю метод застосовують за швидкої втомлюваності та низької мотивації. Його не рекомендують за тяжкої депресії, клаустрофобії, нещодавнього зловживання алкоголем або наркотиками. Людина має бути в стабільному стані, розуміти інструкції і сидіти рівно протягом заняття.

Під час заняття рука за дзеркалом може здаватися важчою або легшою, теплішою або холоднішою, занімілою чи такою, що ніби ширяє в повітрі. Це очікувані відчуття. Якщо вони неприємні, заняття переривають і дивляться на обидві руки без дзеркала: відчуття швидко минає. Якщо посилився біль, рухи припиняють і повертаються до простого спостереження за відображенням, коли руки в спокої, або скорочують час заняття.

До лікаря або терапевта звертаються, якщо:

• біль або неприємні відчуття після занять не минають або посилюються від разу до разу;
• людина перестала розуміти завдання або відмовляється займатися.

Швидку (103) викликають одразу, якщо з'явилися ознаки нового інсульту:

• раптова слабкість або оніміння руки, ноги, половини обличчя;
• порушення мовлення або його розуміння;
• раптова втрата рівноваги або свідомості, порушення координації, запаморочення;
• гострий головний біль без причини.

До приїзду бригади людині, якщо вона при свідомості, допомагають зайняти зручне положення з піднятою головою, не дають пити і їсти. Про решту догляду розповідає стаття догляд за літньою людиною після інсульту.

Дзеркальна терапія при фантомних болях після ампутації

Фантомний біль це біль, який відчувається в ампутованій кінцівці. Біль справжній, хоча кінцівки немає. Він буває більш ніж у половини людей після ампутації, частіше з'являється в перші 6 місяців і потім зазвичай слабшає.

У разі фантомного болю дзеркало створює ілюзію, що ампутована кінцівка на місці: людина дивиться на відображення збереженої кінцівки і робить нею безболісні рухи. Режим у різних клініках: близько 20 хвилин на день або 5-10 хвилин щодня протягом 4-6 тижнів.

Заняття з дзеркалом допомагають не всім, кого турбують фантомні болі. Якість доказів низька, повне зникнення болю малоймовірне. Метод застосовують разом із лікуванням, яке призначає лікар. До лікаря звертаються, якщо біль заважає спати і робити звичні справи або з'явилися ознаки інфекції кукси: температура, зміна кольору шкіри.

Хто проводить дзеркальну терапію: ерготерапевт і фізичний терапевт

Дзеркальну терапію зазвичай проводять ерготерапевти і фізичні терапевти. Ерготерапія опікується функцією руки та кисті й повсякденними діями, а фізична терапія відповідає за ходьбу, рівновагу і функцію ніг. У клініках трапляється також назва «дзеркальна ерготерапія».

За інформацією МОЗ України, реабілітація після інсульту має починатися якомога раніше, ще в гострому періоді. Пацієнта веде команда: лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт, медична сестра з реабілітації, психолог, терапевт мови і мовлення.

За тією ж інформацією, реабілітація після інсульту входить до Програми медичних гарантій і для пацієнта безоплатна. Для амбулаторної реабілітації потрібне електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря, який лікує пацієнта. Для стаціонарної направлення дає лікар, який лікує. Чинні умови уточнюють у сімейного лікаря або в Національній службі здоров'я України (НСЗУ).

Якщо займатися вдома не вдається, у каталозі «Пансіони UA» зібрано реабілітаційні центри та пансіонати, де з людьми після інсульту працюють реабілітологи.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!