Компульсивне переїдання у людей похилого віку: симптоми, причини і що робити

Компульсивне переїдання це розлад харчової поведінки, за якого повторюються напади: людина з'їдає незвично багато їжі і не може зупинитися. Разове застілля, після якого важко в животі, до нього не належить. Розлад буває і в людей похилого віку, але в літньої людини постійний голод може мати й інші причини, їм нижче присвячено окремий розділ.

Що таке компульсивне переїдання

Компульсивним переїданням (інші назви: нападоподібне або психогенне переїдання) називають один із розладів харчової поведінки. Що таке РХП, видно з розшифрування: це і є розлади харчової поведінки. Людина повторно з'їдає незвично велику кількість їжі і під час нападу не може зупинитися. Після нападу вона не викликає блювання, не голодує і не виснажує себе навантаженнями, щоб «відпрацювати» з'їдене: цим розлад відрізняється від булімії.

Це психічний розлад, а не слабкість характеру і не шкідлива звичка. Одужання не залежить від сили волі: людині потрібні розпізнавання проблеми, підтримка і лікування.

Його називають найпоширенішим розладом харчової поведінки: він є приблизно в 1-2% жінок і менш ніж в 1% чоловіків. Люди з цим розладом у середньому старші, ніж люди з анорексією та булімією. Частіше він починається в молодості, але напади можуть уперше з'явитися і в похилому віці: у дослідженні 2023 року, де брала участь 71 жінка віком понад 60 років, майже половина учасниць із такими нападами повідомили, що вони почалися після 56 років.

Переїдання: симптоми і чим звичайне переїдання відрізняється від компульсивного

Звичайне переїдання це їжа понад відчуття ситості. Час від часу воно трапляється в кожного і розладом не є. Симптоми переїдання такі:

• важкість і біль у животі;
• здуття і гази;
• печія або закидання кислоти в стравохід;
• нудота;
• втома і сонливість.

Ці ознаки переїдання зазвичай починають минати за кілька годин. Якщо вони тримаються довше доби, причина може бути не в їжі.

Якщо людина переїла, робити треба три речі: спокійно пройтися, пити воду і не картати себе. Наступного дня після переїдання не голодують і не обмежують себе різко в їжі, а їдять як звичайно, коли з'явиться голод. Ці поради стосуються разового переїдання, а не розладу.

Розлад відрізняється від звичайного переїдання за чотирма ознаками.

Напади переїдання: ознаки компульсивного розладу

Напад переїдання за цього розладу впізнають за двома ознаками: їжі незвично багато, і людина не може зупинитися. У побуті це називають ненажерливістю і вважають, що боротися з нею треба силою волі. Лікарі говорять про неконтрольоване переїдання: зупинитися за власним бажанням людина не може.

Під час нападу в людини з цим РХП такі симптоми:

• вона з'їдає набагато більше, ніж більшість людей з'їли б за той самий час, наприклад за дві години;
• їсть дуже швидко;
• їсть до неприємного переповнення;
• їсть багато, не відчуваючи голоду;
• їсть наодинці або потай, бо соромно;
• після їжі відчуває провину, сором, відразу до себе або пригніченість.

Діагноз ставить лікар. Критерії такі: напади трапляються не рідше ніж раз на тиждень протягом трьох місяців, під час їжі є відчуття втрати контролю, і наявні щонайменше три ознаки з п'яти. Ці п'ять ознак: їжа до неприємного переповнення, швидка їжа, їжа без голоду, їжа наодинці через сором, провина або відраза до себе після їжі.

Спеціального аналізу чи тесту, який підтверджує діагноз, немає. Лікар розпитує про харчування і переживання, а огляд, аналізи крові та сечі призначає, щоб перевірити наслідки для здоров'я. Щоб почати лікування, точний діагноз не обов'язковий.

Вага за цього розладу може бути будь-якою. У багатьох людей є зайва вага або ожиріння, але нормальна вага розладу не виключає.

Близькі можуть помітити такі зміни:

• людина їсть потай або уникає спільних трапез;
• вона ховає їжу;
• її вага різко змінюється;
• вона стала замкнутою, відмовляється від зустрічей;
• у неї з'явилися тривога або пригніченість.

У людей похилого віку ці ознаки легко сприйняти за звичайне старіння, тому розлад часто залишається нерозпізнаним.

Причини переїдання: стрес, самотність, дієти

Точні причини компульсивного переїдання невідомі. Відомі обставини, за яких ризик вищий:

• у людини або її родичів були розлади харчової поведінки, депресія, залежність від алкоголю чи наркотиків;
• у неї тривога, низька самооцінка, схильність до перфекціонізму;
• вона пережила стресові події або психічну травму;
• вона довго дотримувалася суворих дієт і обмежувала себе в їжі.

Від розладу відрізняють емоційне переїдання, або заїдання стресу. Так називають їжу, яка потрібна, щоб стало легше, коли людина засмучена, стривожена, сердиться, нудьгує або самотня. Само собою емоційне переїдання не є розладом, але регулярне переїдання може сприяти його розвитку. Якщо впоратися самотужки не вдається, звертаються до фахівця з психічного здоров'я.

Під час їжі організм виділяє серотонін і дофамін. Тому їжа на якийсь час приглушує тяжкі почуття, а зупинитися буває важко. Так їжа стає способом упоратися з тугою і самотністю.

У похилому віці поштовхом можуть стати вихід на пенсію, вікові зміни тіла, горе після втрати близької людини, зміна звичної ролі в сім'ї. Розлад, який був у молодості, може повернутися. Про цей вік є окрема стаття: психологічні особливості похилого віку.

Чому літні люди багато їдять: причини постійного відчуття голоду

Чому літня людина почала багато їсти, з'ясовує лікар: постійне відчуття голоду це симптом, а не діагноз. Сильний голод, який не минає після їжі, лікарі називають поліфагією, у побуті кажуть «вовчий апетит». У літньої людини за ним може стояти не розлад харчової поведінки, а хвороба або ліки. Після лікування причини голод зазвичай зникає.

Якщо літній людині постійно хочеться їсти, звіртеся з таблицею. У ній зібрано причини, через які буває підвищений апетит у похилому віці.

Переїдання при деменції

Людина з деменцією може забути, що нещодавно їла, і тривожитися, коли буде наступна їжа. Змінюються смаки, з'являються потяг до солодкого і зацикленість на окремих продуктах. Частіше, ніж інші види деменції, переїдання спричиняє лобно-скронева: вона може проявлятися компульсивним переїданням, раптовою любов'ю до солодкого і втратою манер за столом.

Спершу перевіряють, чи людина тепер їсть більше, ніж раніше: часта їжа невеликими порціями в сумі може давати той самий обсяг. Якщо зміна в харчуванні не шкодить здоров'ю, виправляти її не обов'язково.

Тому, хто доглядає людину з деменцією, допомагають такі прийоми:

• знайдіть людині заняття, щоб вона не їла від нудьги і самотності;
• діліть порцію навпіл і давайте другу половину, якщо вона просить добавки;
• більшу частину тарілки заповнюйте овочами або салатом;
• стежте, щоб вона достатньо пила, і давайте напій до їжі;
• залишайте на видноті нарізані фрукти або інші легкі перекуси;
• не тримайте вдома окремі продукти або замініть їх менш калорійними;
• якщо людина їсть майже одне й те саме або набирає вагу, попросіть у лікаря направлення до дієтолога.

Перед серйозними змінами в харчуванні радяться з лікарем. Про життя поруч із такою людиною є окрема стаття: як поводитися родичам людини з деменцією.

Якщо людині з деменцією потрібен постійний нагляд і вдома його забезпечити не вдається, у каталозі «Пансіони UA» зібрано пансіонати, які приймають людей з деменцією.

Наслідки переїдання: чим воно шкідливе

Повторювані напади переїдання шкодять організму і позначаються на психіці. Наслідки компульсивного переїдання для тіла:

• набирання ваги та ожиріння;
• підвищений тиск;
• цукровий діабет 2 типу;
• хвороби серця;
• біль у суглобах;
• гастроезофагеальний рефлюкс (печія);
• неповноцінне харчування;
• порушення дихання уві сні.

Наслідки для психіки і життя:

• депресія;
• тривога;
• сором і низька самооцінка;
• замкнутість і соціальна ізоляція;
• зловживання алкоголем або іншими речовинами;
• суїцидальні думки.

Напади переїдання спричиняють стрибки цукру в крові, тому літній людині з діабетом, гіпертонією або хворобою серця про них потрібно сказати лікареві, який її лікує.

Компульсивне переїдання: як позбутися і як його лікують

Основне лікування переїдання, яке стало розладом, це психотерапія. Ліки лише доповнюють її: самими таблетками проблему не розв'язати.

Боротися з переїданням наодинці важко, тому починають із лікаря. Почати можна із сімейного лікаря. Він оцінить загальний стан, призначить аналізи, щоб виключити діабет і хвороби щитоподібної залози, і скерує до психіатра або психотерапевта, за потреби до ендокринолога. Краще шукати фахівця з досвідом лікування розладів харчової поведінки.

Частіше застосовують когнітивно-поведінкову терапію (КПТ). За даними британської служби охорони здоров'я, це близько 20 сесій протягом 20 тижнів, у групі або індивідуально. На сесіях вчать планувати регулярне харчування, знаходити ситуації, які запускають напад, змінювати ставлення до свого тіла і втримувати нові звички. Застосовують також міжособистісну (інтерперсональну) і діалектичну поведінкову терапію.

Першим кроком може бути самодопомога під керівництвом фахівця: робота за книжкою або онлайн-програмою з регулярними зустрічами з терапевтом. Якщо за 4 тижні вона не допомогла, пропонують КПТ або ліки.

Ліки призначає лише лікар, і вони мають допоміжне значення. Антидепресанти не призначають як єдине лікування: їх додають до психотерапії в разі депресії і тривоги. Дієтичні добавки і трав'яні засоби для схуднення здебільшого неефективні, можуть давати серйозні побічні дії і небезпечно взаємодіяти з ліками, тому будь-яку добавку спершу обговорюють з лікарем.

Під час лікування не сідають на дієту: обмеження в їжі посилюють напади. Мета лікування це регулярне харчування і контроль над нападами, а не схуднення. КПТ допомагає контролювати напади, але мало впливає на вагу. Налагодити харчування допомагає дієтолог, і сенс його роботи в регулярній та повноцінній їжі, а не в заборонах і підрахунку калорій.

Позбутися переїдання вдається не одразу: більшість людей одужують за правильної підтримки і лікування, але на це потрібен час. Напади можуть повертатися, ремісія може тривати місяці й роки.

Як перестати переїдати: що може зробити сама людина і її близькі

Ці кроки доповнюють лікування і не замінюють його. Перестати багато їсти під час нападів самій людині допомагають такі звички:

• їсти регулярно, приблизно кожні 2-3 години, без пропусків і не сідати на дієти;
• вести щоденник: що, коли і скільки з'їдено, який був настрій, наскільки сильним був голод;
• перед їжею запитувати себе, голод це чи емоція;
• заздалегідь продумати, що робити в ситуаціях, які запускають напад;
• не тримати вдома продукти, з яких напади починаються;
• знаходити заняття замість їжі: прогулянка, музика, дзвінок близькій людині;
• їсти повільно, за столом, не відволікаючись на телевізор і телефон;
• не кидати лікування після зриву.

Близькій людині скажіть, що ви за неї хвилюєтеся, спокійно і без докорів. Люди з цим розладом часто приховують його і не вважають проблемою, тому запропонуйте разом знайти лікаря і піти на прийом. Соромити людину і вимагати, щоб вона сіла на дієту, марно: сором не допомагає, а обмеження в їжі посилюють напади.

Про те, як налагодити харчування в похилому віці, розповідає стаття режим здорового харчування для людей похилого віку.

Коли з переїданням потрібно йти до лікаря

Плановий візит до лікаря потрібен, якщо:

• напади переїдання повторюються раз на тиждень і частіше протягом кількох місяців;
• апетит помітно змінився без зрозумілої причини;
• людина швидко набирає або втрачає вагу;
• важкість, печія, нудота після їжі тримаються близько тижня або посилюються.

Терміново до лікаря треба, якщо:

• сильний голод поєднується із сильною спрагою, частим сечовипусканням і втратою ваги. Так може проявлятися цукровий діабет, який без лікування призводить до небезпечного для життя ускладнення;
• у літньої людини харчова поведінка різко змінилася одночасно з характером, поведінкою або пам'яттю: вона стала нетактовною, байдужою, повторює одні й ті самі дії, перестала стежити за собою. Так може починатися деменція, і людину показують неврологові або психіатрові.

Негайно звертайтеся по допомогу, якщо в людини з'явилися:

• думки про самогубство;
• думки про те, щоб завдати собі шкоди.

У цьому разі потрібен лікар-психіатр або екстрена допомога за номером 103.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!