Хоспіси в Миронівці

Добрий день. Хочу висловити свою подяку колективу і керівниці пансіонату,, Турбота", за їх не легку працю. Два з половиною роки тому нам довелося забрати мою маму із села, так як у неї почалася деменція. У моєї мами цукровий діабет, і на той час вона дуже погано себе почувала, ледве ходила. Через два тижні перебування в пансіонаті, цукор став у норму. Це все завдяки професійному відношенню керівництва і персоналу. На сьогоднішній день моя мама весь час у доброму настрої і у хорошій фізичній формі (82 роки!). Ще раз дякую за вашу работу.

Моя мама довгий час боролась із онкологією, але коли стало зрозуміло, що лікування вже не допоможе, ми шукали місце, де про неї подбають до кінця з гідністю. Через рекомендацію знайомих і сайт pansionu.com.ua знайшли пансіонат із паліативним доглядом.
Уже з перших днів стало зрозуміло — це місце не про смерть, а про турботу. Їй полегшили біль, підібрали знеболювальні, постійно хтось поруч, розмовляє, читає книжки.
Ми були з нею в останні дні — у кімнаті тихо, тепло, мама усміхалась. Її відхід був спокійним.
Низький уклін всьому персоналу за людяність, терпіння і серце.

Это был первый пансион для нас. Очень долго думали куда и надо ли.
Предварительно ознакомился с местом. И нас очень выручили. И тут мы поняли — пансион — это спасение. Не отказ, а спасение.
Когда человек (пожилой) остается один, и даже если он может самостоятельно что-то делать, то через определенное время у него сносит крышу. А проживание в пансионе, это уже коллективное проживание.
Чистота, кухня заслуживают отличное оценки.
Жили здесь не долго, потом поменяли место. Но причина не в пансионе, а в в моем папе. Пришлось применить более жесткие меры содержания. И руководи ...