Зміни поведінки в літньому віці: що норма, а що ознака хвороби

Зміни поведінки в літньому віці бувають двох видів: поступові й невеликі, пов'язані з віком та обставинами життя, і різкі або такі, що наростають, за якими стоїть хвороба. Головний орієнтир: наскільки швидко все змінилося і чи заважає це людині жити самостійно. Раптова і сильна зміна це привід показати людину лікареві.

Які зміни поведінки в літньому віці вважають звичайними

Звичайними вважають зміни, які не заважають людині жити самостійно. З віком мозок працює трохи повільніше: людина довше реагує і виконує завдання, але, якщо дати їй час, робить їх правильно. Після 70 років можуть дещо знижуватися короткочасна пам'ять і здатність засвоювати нове.

Що близькі помічають у побуті:

• Свій порядок. Людина звикає до чіткого порядку дій і дратується, коли його порушують.
• Образливість. Її пом'якшує уважне і доброзичливе спілкування.
• Бажання виговоритися. Людина часто повертається до спогадів: достатньо вислухати і плавно змінити тему.
• Ощадливість. Після виходу на пенсію дохід падає, і близькі нерідко сприймають ощадливість як скупість.
• Менше зустрічей. Іноді людина не хоче йти на сімейну зустріч або в гості.

За такими змінами можуть стояти обставини, не пов'язані з хворобою мозку. ВООЗ називає втрату близьких, зниження доходу і втрату відчуття своєї потрібності після виходу на пенсію, самотність, зневажливе ставлення до віку, жорстоке поводження. За поганого зору і слуху людина може неправильно зрозуміти побачене або почуте.

Літній вік у матеріалах ВООЗ про психічне здоров'я це 60 років і старше. Про загальні риси віку розповідає стаття психологічні особливості похилого віку.

Неадекватна поведінка літньої людини: вік чи хвороба

Неадекватною поведінкою літньої людини рідні називають вчинки і реакції, які на неї не схожі. Тривожна ознака: раптова і сильна зміна особистості або поведінки, особливо без зрозумілого приводу. Якщо помітна зміна вперше з'явилася в середньому або літньому віці, причина частіше в тілесній хворобі. Тому дивну поведінку літньої людини спершу перевіряють у лікаря, а не пояснюють характером.

Деменція це повільне зниження пам'яті, мислення, здатності міркувати й навчатися, яке з часом наростає: хвороба, а не частина нормального старіння. За звичайного старіння людина може забути деталі, за деменції вона забуває цілі події.

Окремо вирізняють лобно-скроневу деменцію, за якої першою змінюється поведінка, а не пам'ять. Вона часто починається у 40-65 років, але буває і пізніше. Ознаки: недоречна або невластива людині поведінка, втрата співчуття і стриманості, апатія, повторювані дії, потяг до солодкого.

Можливі причини змін поведінки:

• хвороби мозку: хвороба Альцгеймера, інсульт, хвороба Паркінсона, пухлина, травма голови, інфекції мозку;
• хвороби всього організму: ниркова і печінкова недостатність, низький рівень цукру в крові, хвороби щитоподібної залози, рідше нестача вітамінів;
• побічна дія ліків: заспокійливих і снодійних, протисудомних, антидепресантів, нейролептиків, протиалергічних засобів із холінолітичною дією, опіоїдних знеболювальних, кортикостероїдів;
• алкоголь і різка відмова від нього.

Будь-які ліки призначає лише лікар. Самі їх не скасовуйте і дозу не змінюйте. Якщо зміна збіглася з новим препаратом, скажіть про це лікареві.

Старечий маразм: що це насправді

Старечий маразм це побутовий вислів, діагнозу з такою назвою немає. За висловом стоїть давнє хибне уявлення, ніби серйозне зниження розумових здібностей це нормальна частина старіння.

На запитання, що таке маразм, медицина відповідає інакше: це тяжка нестача калорій і білка, тобто крайнє виснаження. Пам'яті й поведінки термін не стосується.

За тим, що в побуті називають маразмом, зазвичай стоїть деменція. Коли близькі помічають те, що заведено називати старечим маразмом, людину показують лікареві, а не списують усе на вік. Порушення пам'яті та мислення, схожі на деменцію, бувають зворотними, якщо їх спричинили депресія, побічна дія ліків, зловживання алкоголем, хвороби щитоподібної залози або нестача вітамінів.

Агресія в літньому віці та агресія при деменції: причини і що робити

Агресія в літньому віці буває словесною (лайка, крик, погрози) і фізичною (удари, щипання, кидання речей). У людини з деменцією, зокрема за хвороби Альцгеймера, агресія має конкретні причини.

Фізичні причини:

• біль або незручність, про які людина не може сказати: спрага, потреба в туалеті, інфекція, закреп, зубний біль, тривале перебування в одній позі;
• побічна дія ліків: сонливість, сплутаність;
• шум, спека, погане освітлення, поганий зір або слух;
• маячення і галюцинації.

Психологічні причини:

• досада через втрату вмінь і через те, що за людину все роблять, не спитавши;
• депресія, страх у незнайомій обстановці;
• допомога під час миття й одягання, яку людина сприймає як загрозу.

Соціальні причини: самотність, нудьга, часта зміна доглядальників.

Що робити, якщо в людини з деменцією спалах агресії

1. Зупиніться і зробіть вдих.
2. Дайте людині простір, за змоги вийдіть із кімнати.
3. Говоріть спокійно, визнайте її почуття і заспокойте.
4. Тримайте зоровий контакт і відкриту позу, м'яко поясніть, навіщо ви прийшли.
5. Якщо злість не минає, спробуйте відвернути увагу.
6. Якщо людина застосовує силу, відійдіть і покличте на допомогу.

Чого не робити

• Не кричіть і не починайте фізичний контакт.
• Не підходьте впритул і не утримуйте людину, якщо в цьому немає крайньої потреби.
• Не сперечайтеся і не переконуйте.
• Не звинувачуйте і не карайте після спалаху: людина, найімовірніше, робить це не навмисно.

Після спалаху згадайте, що було перед ним, і пошукайте привід, який повторюється. Перевірте, чи немає болю: людина тре або тягне якусь частину тіла, кривиться, неспокійна, змінився апетит, з'явився набряк, підвищилася температура. Покажіть людину лікареві: заспокійливі та будь-які інші ліки призначає лише він.

Якщо вам загрожує безпосередня небезпека, спершу убезпечте себе і викличте поліцію (102).

Підозріливість, звинувачення у крадіжці та галюцинації у літніх людей

За звинуваченнями у крадіжці може стояти маячення. Так називають стійке хибне переконання, яке людина не змінює попри докази. Галюцинації у літніх людей це інше: людина бачить, чує або відчуває те, чого немає.

За деменції часті маячні переконання такі: речі вкрали (людина сховала річ і забула про це), їжу отруїли, чоловік або дружина зраджує, за людиною стежать, дім «не її». Таким переконанням сприяють поганий зір і слух, нові ліки або їх поєднання, самотність.

Як відповідати:

• не сперечайтеся і не виправляйте;
• визнайте почуття людини і заспокойте її;
• спробуйте зрозуміти, що стоїть за звинуваченням: у її словах може бути і правда;
• запропонуйте разом пошукати річ;
• заведіть постійні місця для ключів, окулярів і документів.

Якщо маячення, підозріливість або галюцинації з'явилися раптово, це може бути делірій: до лікаря треба звернутися терміново. Якщо маячення триває довго і мучить людину, лікування добирає лікар.

Скупість, накопичення речей і синдром Плюшкіна

Ощадливість після виходу на пенсію близькі нерідко сприймають як скупість. Патологічне накопичення (хоардинг), у побуті «синдром Плюшкіна», це інше: психічний розлад, за якого людині стійко важко викинути або віддати речі, і через завали кімнатами не можна користуватися за призначенням.

Ознаки розладу:

• речей стільки, що це заважає жити самій людині або її близьким;
• розстатися з речами дуже важко, навіть коли дати їм раду вже не вдається;
• сильна прив'язаність до речей і потреба купувати нові;
• сварки з рідними через речі.

Багато хто не вважає це проблемою, частіше її помічають сусіди, друзі та рідні. Колекціонування влаштоване інакше: колекцію шукають цілеспрямовано, впорядковують і показують, вона не створює завалів.

Розлад зазвичай починається в підлітковому віці, з роками посилюється і в літніх людей трапляється частіше, ніж у молодих. Можливі причини: бідність, насильство або занедбаність у дитинстві, горе після втрати, накопичення в близького родича.

Накопичення небезпечне: вищий ризик падінь і пожежі, антисанітарія і шкідники, сімейні конфлікти, самотність. Близьким радять переконати людину звернутися до лікаря. Лікують розлад психотерапією, зазвичай когнітивно-поведінковою; декому допомагають антидепресанти, їх призначає лікар.

У людини з деменцією причина інша: через втрату пам'яті вона кладе річ «на зберігання» і забуває куди, а запаси дають їй відчуття контролю. Якщо незвичне місце зберігання нікому не шкодить, річ можна там і залишити.

Апатія і замкненість: вік чи депресія

Апатію і замкненість на вік не списують: депресія не є нормальною частиною старіння. Це хвороба, яку лікують.

Ознаки депресії:

• постійний смуток, порожнеча або безнадія;
• зник інтерес до занять, які раніше тішили;
• змінилися апетит і вага, безсоння або надто довгий сон;
• дратівливість, неспокій, утома і брак сил;
• почуття провини і непотрібності;
• важко зосередитися, запам'ятовувати й ухвалювати рішення;
• думки про самогубство або про те, щоб завдати собі шкоди.

У літніх людей депресію нерідко пропускають, бо її ознаки сприймають як тілесну хворобу. Від деменції її відрізняють так: людина з депресією сама скаржиться на погану пам'ять, людина з деменцією проблеми з пам'яттю зазвичай заперечує.

За рекомендацією МОЗ України, до сімейного лікаря звертаються, якщо порушення сну, тривала відсутність апетиту, тривога, нав'язливі думки, апатія, дратівливість або постійна втома не минають понад два тижні. Докладніше розповідає стаття депресія у літньої людини.

Сплутаність свідомості за години чи дні: чому це терміново

Сплутаність свідомості, яка з'явилася за години чи кілька днів, лікарі називають делірієм, і вона потребує негайної медичної допомоги. Людина гірше розуміє, що відбувається навколо, а симптоми протягом доби то посилюються, то слабшають.

Ознаки делірію:

• важко зосередитися, людина легко відволікається або замикається в собі;
• провали в пам'яті, плутане мовлення;
• не розуміє, де вона і який зараз час;
• тривога, дратівливість, перепади настрою, порушений сон;
• іноді бачить те, чого немає.

Делірій буває збудженим (неспокій, метання, опір догляду), тихим (млявість, сонливість, відстороненість) і змішаним. Збуджений розпізнати простіше.

Причини делірію в літніх людей:

• інфекції: сечових шляхів, пневмонія, грип, COVID-19;
• ліки, їх побічна дія або поєднання (у літніх людей це часта причина);
• алкоголь або припинення його вживання;
• зневоднення, погане харчування, низький рівень натрію або кальцію;
• біль, недосипання;
• операція і наркоз, інсульт, інфаркт, травма внаслідок падіння.

Від деменції делірій відрізняється початком: він розвивається швидко, зазвичай за день-два, а деменція поступово. Один епізод делірію сам собою не означає деменцію.

Якщо сплутаність виникла різко, викликають екстрену медичну допомогу (103). Якщо причину швидко знайшли й усунули, делірій часто минає.

Синдром заходу сонця: чому надвечір стає гірше

Синдром заходу сонця (вечірня сплутаність) це стан сплутаності, який починається в другій половині дня і триває до ночі. Людина тривожна, агресивна, не реагує на прохання, ходить з кутка в куток або поривається піти. Це не хвороба, а набір симптомів, який буває за хвороби Альцгеймера та інших деменцій.

Вечірній неспокій посилюють утома, незнайома обстановка, слабке світло і тіні, голод або спрага, інфекція, нудьга, біль. Якщо він з'явився раптово або різко посилився, людину треба показати лікареві.

Що допомагає:

• той самий час сну, пробудження, їжі та занять;
• денна активність і денне світло, менше денного сну;
• кофеїн і солодке лише вранці;
• увечері нічник, менше шуму, зокрема від телевізора;
• знайомі речі та фотографії в новій обстановці;
• спокійна знайома музика ввечері.

Що робити, якщо літня людина поводиться неадекватно: правила для близьких і коли до лікаря

Якщо літня людина поводиться не так, як раніше, спершу перевіряють, чи немає ознак для термінового звернення, потім ідуть до сімейного лікаря. Удома допомагають правила догляду за людиною з деменцією:

• зробіть обстановку світлою, безпечною і стабільною, зменште шум;
• дотримуйтеся сталого розпорядку дня;
• перед кожною дією кажіть, що зараз відбуватиметься;
• давайте людині робити самій усе, що вона може;
• пропонуйте приємні заняття (музика, рух) і не ізолюйте від спілкування;
• перевіряйте окуляри і слуховий апарат;
• дбайте і про себе.

Про такий догляд розповідає стаття як організувати догляд за хворими на деменцію.

Якнайшвидше до лікаря, якщо:

• зміни з'явилися раптово;
• людина намагається або погрожує завдати шкоди собі чи іншим;
• є сплутаність свідомості;
• підвищилася температура;
• сильний головний біль;
• стало важко ходити, тримати рівновагу, говорити або порушився зір;
• останніми тижнями була травма голови.

Якщо сплутаність виникла різко, є ознаки з цього переліку або загроза для життя, викликають екстрену медичну допомогу (103).

В Україні перший крок це сімейний лікар. За даними МОЗ, він може провести скринінг психічних розладів, призначити аналізи та обстеження, щоб виключити тілесні причини, і направити до лікаря-спеціаліста. На первинному рівні ця допомога безоплатна в межах Програми медичних гарантій.

До психіатра МОЗ України радить звертатися в разі галюцинацій, думок про завдання шкоди собі чи іншим, розладів поведінки, тривалої тривоги. Діагноз деменції встановлює невролог або психіатр. Обстеження складається з огляду, оцінки психічного стану, аналізів крові, за потреби КТ або МРТ голови.

Якщо доглядати вдома людину з деменцією і порушеннями поведінки вже не вдається, у каталозі «Пансіони UA» зібрано пансіонати, які приймають людей із деменцією.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!