Психоневрологічний інтернат

Обслуговування погане. Не дивно за нинішнього директора

Це був перший пансіон для нас. Дуже довго думали куди і чи треба. Попередньо ознайомився із місцем. І нас дуже врятували. І тут ми зрозуміли – пансіон – це порятунок. Чи не відмова, а порятунок. Коли людина (літня) залишається одна, і навіть якщо вона може самостійно щось робити, то через певний час у неї зносить дах. А проживання в пансіоні це вже колективне проживання. Чистота, кухня заслуговують на відмінну оцінку. Жили тут недовго, потім поміняли місце. Але причина не в пансіоні, а в моєму батькові. Довелося застосувати жорсткіші заходи. І керівник порадила дуже відповідальних хлопців, ...

Мой дедушка пережил два инсульта и оказался полностью лежачим больным. Мы с родителями сначала пытались ухаживать за ним дома, но это оказалось нам не под силу физически и морально. Дедушка требовал постоянного ухода: нужно было кормить его с ложечки, переворачивать каждые два часа, менять памперсы, следить за давлением. Мы очень боялись появления пролежней и других осложнений, да и сами уже выбились из сил. Тяжело признаться, но без помощи мы бы просто не справились. Поэтому решили обратиться в частный пансионат для пожилых, специализирующийся на уходе за лежачими пациентами. Сейчас дедушка у ...