Транспортування хворих на гемодіаліз: як організувати поїздки і що потрібно знати про процедуру

Транспортування хворих на гемодіаліз потрібне постійно: за звичайного графіка, три сеанси на тиждень, це близько 312 поїздок на рік, якщо рахувати дорогу туди й назад. Сам гемодіаліз в Україні для пацієнта безоплатний, а дорогу до діалізного центру родина організовує сама. Далі по черзі: як проходить гемодіаліз, чим везти людину, хто може оплатити дорогу і що робити, якщо в дорозі стало зле.

Що таке гемодіаліз і коли його призначають

Гемодіаліз це очищення крові апаратом. Кров проходить через фільтр (діалізатор), де продукти обміну й зайва рідина переходять у діалізний розчин, після чого кров повертається в організм. Якщо пояснювати простими словами, що таке діаліз нирок: апарат частково замінює роботу нирок, але не лікує їх.

Діаліз призначають за ниркової недостатності: коли в нирок залишається 10-15% функції (розрахункова швидкість клубочкової фільтрації нижча за 15 мл/хв), а також у разі гострого пошкодження нирок. В Україні амбулаторний гемодіаліз отримують пацієнти з хронічною хворобою нирок 4 або 5 стадії та нирковою недостатністю. Показання до гемодіалізу в конкретної людини визначає лікар-нефролог.

У разі гострого пошкодження нирок діаліз може бути тимчасовим, доки нирки не відновляться. За хронічної ниркової недостатності діаліз потрібен до кінця життя або до пересадки нирки.

Як часто роблять гемодіаліз і скільки триває сеанс

Гемодіаліз у діалізному центрі зазвичай роблять 3 рази на тиждень: здебільшого в понеділок, середу і п'ятницю або у вівторок, четвер і суботу. Сеанс триває близько 4 годин, залежно від призначення від 3 до 5 годин. Частоту і тривалість сеансів для конкретної людини призначає лікар: декому потрібно більше часу.

Три сеанси на тиждень це 6 поїздок на тиждень і близько 312 поїздок на рік, якщо рахувати дорогу туди й назад. Тому транспорт потрібен постійний і з запасним варіантом.

Пропускати і скорочувати сеанси небезпечно. В організмі накопичуються рідина (задишка, набряки, рідина в легенях, підвищення тиску), калій (небезпечні для життя порушення ритму серця) і фосфор. Людина може почуватися нормально, а ризик потрапити до лікарні й ризик смерті водночас зростають.

Якщо приїхати не вдається, у діалізний центр телефонують до початку сеансу і домовляються про інший час. Якщо після пропущеного сеансу з'явилися задишка, набряки або сильна слабкість, наступного сеансу не чекають, а звертаються по медичну допомогу.

Гемодіаліз: як проходить сеанс від приїзду до від'їзду

Процедура діалізу проходить поетапно: підготовка, підключення, сам сеанс і відключення. Нижче описано крок за кроком, що відбувається в центрі.

1. Перед сеансом людину зважують.
2. Вимірюють тиск, пульс і температуру.
3. Місце судинного доступу обробляють, потім уводять дві голки (коли є фістула або судинний протез) або підключають катетер. Уведення голок може бути неприємним, сама процедура безболісна.
4. Під час сеансу персонал стежить за тиском і самопочуттям. Людина в цей час може читати, дивитися відео, відпочивати або спати. Про запаморочення, нудоту, задишку, свербіж, судоми, біль у грудях одразу кажуть персоналу.
5. Після сеансу голки виймають, місце проколу притискають, доки не зупиниться кров.
6. Вагу і тиск можуть виміряти повторно, щоб зрозуміти, скільки рідини видалено і як людина перенесла сеанс.

У центрі людина перебуває довше, ніж триває сам сеанс: додаються підготовка і відключення. Тому машину на зворотну дорогу замовляють не хвилина в хвилину, а із запасом, а скільки часу закласти, уточнюють у персоналу центру.

Чим небезпечний гемодіаліз: ускладнення під час сеансу і після нього

Гемодіаліз має ускладнення, які виникають під час сеансу, і віддалені: за тими й тими стежить персонал діалізного центру. Водночас за хронічної ниркової недостатності діаліз потрібен довічно або до пересадки нирки.

Під час сеансу і одразу після нього можливі:

• падіння тиску: часте ускладнення, проявляється запамороченням, слабкістю, нудотою;
• м'язові судоми;
• нудота, блювання, головний біль;
• кровотеча з місця проколу після виймання голок: під час діалізу застосовують засоби, що знижують згортання крові;
• рідше біль у грудях і задишка.

Якщо це повторюється, лікар змінює параметри діалізу.

Між сеансами і з часом можливі віддалені ускладнення:

• інфекція в місці судинного доступу (жар, озноб);
• звуження судинного доступу або його закупорення тромбом;
• перевантаження рідиною: набряки, високий тиск, задишка, серцева недостатність;
• порушення рівня калію, кальцію і фосфору;
• анемія;
• свербіж шкіри;
• порушення сну;
• хвороби кісток.

Проблеми із судинним доступом це найчастіша причина, через яку люди на гемодіалізі потрапляють до лікарні.

Стан після сеансу впливає на зворотну дорогу: людина може кілька годин відчувати сильну втому, можливі низький тиск, запаморочення, судоми, нудота, головний біль. Після сеансу може знадобитися відпочинок, тому повернення додому планують заздалегідь.

Транспортування хворих на гемодіаліз: чим везти і хто супроводжує

Спосіб перевезення хворих на гемодіаліз залежить від того, як людина пересувається і як переносить сеанси. Після діалізу людина може почуватися втомленою і хворою, тому самій сідати за кермо після сеансу небезпечно: назад вона їде з водієм або супровідником. Чи можна конкретному пацієнтові кермувати після сеансу, вирішує лікар діалізного центру.

Який із варіантів підходить людині, обговорюють з нефрологом діалізного центру. Для людини в кріслі колісному можна шукати спеціалізоване таксі для людей з інвалідністю, а про перевезення лежачих хворих є окрема стаття.

Супровідник із близьких стежить за графіком сеансів і прийманням ліків, проводить людину до центру і додому та одразу повідомляє лікареві про непередбачені ситуації.

Регулярні поїздки організовують так:

• домовляються про постійний розклад під дні та зміну діалізу;
• виїжджають із запасом часу;
• машину на зворотну дорогу замовляють з урахуванням часу на відключення і зупинку кровотечі: скільки це триває, каже персонал центру;
• під рукою тримають телефон діалізного центру і запасний варіант транспорту на випадок, якщо основний підведе.

Діалізний центр за можливості обирають ближче до дому, щоб скоротити дорогу. Якщо діставатися до центру важко, нефролога запитують про методи, які проводять удома: це перитонеальний діаліз і домашній гемодіаліз, який потребує навчання. Чи підходить такий метод і чи доступний він, вирішує лікар.

Якщо людина лежача і родина не може впоратися з поїздками тричі на тиждень, у каталозі «Пансіони UA» зібрані пансіонати, які приймають лежачих: під час вибору варто запитати, чи організовує пансіонат поїздки до діалізного центру.

Скільки коштує гемодіаліз і хто оплачує дорогу до діалізного центру

Гемодіаліз в Україні безоплатний для пацієнта: вартість лікування покриває Програма медичних гарантій, пакет «Лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних умовах». Потрібне електронне направлення лікаря-нефролога. Без направлення сеанс гемодіалізу платний, а якою буде ціна, каже клініка.

Пацієнт може обрати будь-який заклад, який має договір з НСЗУ за цим пакетом, державний чи приватний: місце реєстрації значення не має. Заклади шукають на електронній карті на сайті НСЗУ, а перед зверненням уточнюють, чи є вільні діалізні місця. Центр можна обрати і в іншому місті, але тоді зважають на тривалість маршруту: про те, як організувати перевезення пацієнта в інше місто, є окрема стаття.

До безоплатного пакета входять огляд і спостереження, сама процедура і контроль її ефективності, лабораторні аналізи, ведення судинного доступу, діагностика і лікування анемії, ліки та витратні матеріали. Перевезення пацієнта до центру і назад у переліку НСЗУ не назване.

У частині громад дорогу на гемодіаліз оплачує місцевий бюджет за місцевою цільовою програмою. Наприклад, Деражнянська міська рада Хмельницької області затвердила програму перевезення хворих на програмний гемодіаліз до обласної лікарні на 2026-2027 роки (рішення від 12.11.2025 № 7): громада організовує саме перевезення, грошей пацієнтові не виплачують. В інших громадах допомога може мати форму перевезення або компенсації проїзду, умови всюди свої.

Чи є така програма, дізнаються:

• у місцевій раді або виконкомі;
• в управлінні соцзахисту громади;
• у своєму центрі первинної медичної допомоги.

Соціальне таксі це послуга громади для людей з інвалідністю та інших людей, які за станом здоров'я не можуть пересуватися самі або користуватися громадським транспортом. Ним возять, зокрема, до лікарень. Чи є послуга, хто має на неї право, для кого вона безоплатна і які потрібні документи, вирішує громада: безоплатною вона може бути, наприклад, для людей з інвалідністю I групи та одиноких непрацездатних людей. Зазвичай просять заяву, паспорт, довідку про інвалідність і довідку медичного закладу про те, що людина не може пересуватися самостійно. Заявку на поїздку подають диспетчерові заздалегідь, а дізнаються про послугу в органі соцзахисту за місцем проживання.

Діагноз сам собою не означає встановлення інвалідності: оцінюють, як стан людини впливає на здатність виконувати повсякденні дії. На оцінювання направляє лікар, який лікує людину, рішення ухвалює експертна команда.

Підготовка до гемодіалізу: що взяти в дорогу і як одягнутися

У дорогу беруть:

• документ, що посвідчує особу;
• список ліків, які приймає людина;
• телефони діалізного центру, свого нефролога і перевізника;
• теплу річ або плед на зворотну дорогу;
• воду та їжу лише в тій кількості, яку дозволив лікар.

Між сеансами рідину обмежують, щоб вона не накопичувалася в організмі: скільки можна пити на добу, каже лікар центру.

На руку з фістулою надягають одяг із вільним рукавом, без тісних манжет і гумок. Годинника і браслетів на цій руці не носять.

Їхати на сеанс натще не радять: за даними профільної клініки, діаліз на голодний шлунок може призвести до зниження рівня цукру в крові. Що і коли їсти перед сеансом і чи можна їсти під час нього, каже лікар центру, особливо якщо в людини діабет.

Часті поїздки і процедури виснажують: регулярний діаліз може спричиняти стрес, пригніченість і відчуття ізоляції. Людині потрібна спокійна підтримка близьких.

Фістула для гемодіалізу: як берегти руку в дорозі та вдома

Для гемодіалізу потрібен судинний доступ. Основний варіант на тривалий час це артеріовенозна фістула: з'єднання артерії та вени, зазвичай на руці. Інші варіанти: судинний протез і центральний венозний катетер, який ставлять для термінового або тимчасового діалізу.

Правила для руки з фістулою вдома, до і після діалізу:

• щодня перевіряти рукою вібрацію над фістулою: якщо вона не відчувається, того ж дня телефонувати в діалізний центр;
• мити руку з милом щодня і перед діалізом;
• не вимірювати на цій руці тиск;
• не носити на ній тісного одягу і прикрас;
• не носити в ній важких сумок;
• не спати на ній;
• не давати брати з неї кров і ставити крапельниці поза діалізом;
• не розчухувати шкіру над фістулою.

У машині та під час пересаджування:

• людину не підтримують і не тягнуть за руку з фістулою;
• ремінь безпеки і ремені нош або крісла не мають тиснути на місце доступу;
• сумку на цю руку не вішають;
• на свіжу пов'язку після сеансу не спираються.

Коли викликати швидку, а коли телефонувати в діалізний центр

Сильна кровотеча з фістули поза діалізним центром це невідкладний стан: сама вона не зупиниться. Порядок дій:

1. Одразу притисніть місце кровотечі пальцем. Якщо під рукою є чиста серветка, притискайте через неї, але не витрачайте часу на пошуки. Великого рушника не беріть.
2. Покличте на допомогу і викличте швидку 103. Скажіть диспетчерові, що це кровотеча з діалізної фістули.
3. Якщо кров не зупиняється, людині треба лягти, а руку підняти вище голови.

Швидку 103 викликають, якщо до сеансу, після нього або в дорозі з'явилися:

• біль у грудях;
• задишка;
• непритомність;
• раптова слабкість;
• сплутаність свідомості;
• кровотеча, яка не зупиняється;
• сильний біль.

До діалізного центру або до лікаря звертаються одразу, того ж дня, якщо:

• навколо фістули з'явилися біль, набряк, почервоніння або змінився колір шкіри;
• підвищилася температура, морозить;
• зникла або ослабла вібрація над фістулою;
• кисть на цій руці стала холодною, заніміла або болить;
• кров після сеансу довго не зупиняється або місце проколу підтікає між сеансами.

Якщо сеанс пропущено і після цього з'явилися задишка, набряки або сильна слабкість, наступного сеансу не чекають, а звертаються по медичну допомогу.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!