Профілактика пролежнів у лежачих хворих: що робити щодня

Профілактика пролежнів у лежачої людини складається з кількох заходів, які виконують одночасно: змінювати положення тіла, щодня оглядати шкіру, тримати її чистою і сухою, підібрати матрац і подушки, стежити за харчуванням і питтям. Пролежень може з'явитися за кілька годин, тому заходи потрібні з першого дня, відколи людина злягла.

Що робити, щоб не було пролежнів: шість щоденних заходів

Комплексна профілактика пролежнів у домашніх умовах уміщається в коротку пам'ятку із шести заходів. Їх виконують щодня й усі разом: один захід без решти пролежням не запобігає. Принципи й методи профілактики пролежнів докладно розібрано в наступних розділах.

1. Змінюйте положення тіла: у ліжку щонайменше кожні 2 години.
2. Оглядайте шкіру щонайменше раз на день.
3. Тримайте шкіру чистою і сухою: у разі нетримання очищайте її після кожного забруднення.
4. Розвантажте п'яти й підберіть матрац і подушки: п'яти не мають торкатися матраца.
5. Стежте, щоб людина щодня достатньо їла й пила.
6. Не залишайте людину без руху: вправи добирає лікар або фізичний терапевт.

Оцінити ризик і скласти план для конкретної людини (як часто повертати, який потрібен матрац) можна попросити сімейного лікаря або медсестру.

Причини виникнення пролежнів і в кого ризик вищий

Пролежень з'являється там, де тканини довго стиснуті між кісткою і поверхнею ліжка чи крісла: тиск зменшує приплив крові до тканин. Є ще дві причини: тертя шкіри об білизну та одяг і зсув, коли шкіра залишається на місці, а тіло сповзає, наприклад за високо піднятого узголів'я. Зазвичай пролежні розвиваються поступово, але іноді з'являються швидко: якщо тиск не зняти, пролежень може утворитися за 3-4 години.

Ризик вищий, якщо людина:

• лежить або майже не рухається;
• літнього віку, після 65-70 років;
• погано відчуває біль і тиск;
• не утримує сечу або кал;
• мало їсть і п'є, виснажена;
• дуже худа або має зайву вагу;
• хворіє на діабет або хвороби судин;
• уже мала пролежні;
• нещодавно перенесла операцію або тяжку хворобу;
• має набряклу, пітну або пошкоджену шкіру.

Людина зі зниженою чутливістю (параліч, наслідки інсульту, ушкодження спинного мозку) або з деменцією може не відчути болю чи не сказати про нього. Тому шкіру за неї перевіряє той, хто доглядає. Заспокійливі ліки зменшують рухливість, тож їхні дози обговорюють з лікарем.

Тиснути на шкіру можуть і медичні вироби: сечовий катетер, трубки, киснева маска або канюлі. Шкіру під ними теж оглядають і стежать, щоб трубки не лежали під тілом.

Ризик пролежнів оцінює лікар або медсестра, зокрема за шкалами. Шкала Нортон враховує 5 показників (фізичний стан, психічний стан, активність, рухливість, нетримання), сума менша за 14 балів означає високий ризик. Шкала Брейден враховує 6 показників: чутливість, вологість шкіри, активність, рухливість, харчування, тертя і зсув. У британських рекомендаціях названо також шкалу Ватерлоу. Шкала доповнює огляд, а не замінює його. Оцінку повторюють, коли стан змінюється: після операції, у разі погіршення рухливості.

Що таке пролежні і до чого вони призводять, розповідає окрема стаття: чим небезпечні пролежні.

Ознаки пролежнів на початку: де і як оглядати шкіру

Перші ознаки пролежнів видно на шкірі, тому її оглядають щонайменше раз на день за доброго освітлення. Найзручніше робити це під час миття або перевдягання. Шкіру розглядають і перевіряють на дотик. Рідних цього вчать: попросіть медсестру або сімейного лікаря показати, на що звертати увагу.

Місця утворення пролежнів залежать від того, лежить людина чи сидить. У таблиці зібрано ділянки, де пролежні виникають найчастіше.

Під час огляду шукають такі зміни:

• ділянка шкіри змінила колір і не блідне, якщо натиснути пальцем: на світлій шкірі вона червона, на темній фіолетова або синювата;
• ділянка на дотик тепліша, щільніша або м'якша за сусідню шкіру;
• у цьому місці болить або свербить.

Так починаються пролежні: на початку їх видно за кольором шкіри і за тим, яка вона на дотик.

Якщо знайшли почервоніння:

1. Одразу зніміть тиск із цього місця і не кладіть на нього людину.
2. Не розтирайте і не масажуйте почервонілу шкіру.
3. Перевіряйте це місце кожні 2 години, доки почервоніння не мине.

Якщо за 24-48 годин без тиску краще не стало, зверніться до лікаря або медсестри.

Профілактика пролежнів: алгоритм зміни положення в ліжку

Лежачу людину, яка не може повернутися сама, перевертають щонайменше кожні 2 години: тиск на те саме місце над кісткою не має тривати довше ніж 2 години. Повертати треба і на спеціальному матраці, а рідше можна лише за рішенням лікаря або медсестри.

У таблиці чотири положення із сестринських алгоритмів.

Людину не тягнуть і не волочать по ліжку: її підіймають або переміщують на підкладному простирадлі.

В алгоритмі для медсестер положення чергують по колу. Приклад графіка на день:

• 8:00-10:00: положення Фаулера;
• 10:00-12:00: на лівому боці;
• 12:00-14:00: на правому боці;
• далі положення чергують так само протягом доби, до графіка входить і положення Сімса.

Це приклад, а не готова схема. Вибір і порядок положень залежать від хвороби і стану людини, їх узгоджують з лікарем. З ним же вирішують, чи потрібне положення Фаулера: узголів'я за змоги не піднімають вище ніж 30°. Потрібну частоту поворотів записують.

Того, хто сидить у кріслі або на візку, пересаджують щогодини. Якщо людина може рухатися сама, вона змінює позу кожні 15 хвилин: нахиляється вперед, ліворуч і праворуч, підводиться на руках. Крісло колісне має підходити за розміром.

Протипролежнева подушка, матрац і круг від пролежнів: що допомагає, а що ні

Допомагають подушки і валики, які знімають тиск із кісткових виступів, і матрац, дібраний за ступенем ризику. Круг з отвором не допомагає.

П'яти розвантажують окремо. Під гомілки кладуть подушку так, щоб п'яти висіли й не торкалися матраца, або надягають спеціальні протектори для п'ят. Подушку під коліна не кладуть: вона посилює тиск на п'яти.

Подушка від пролежнів у ліжку слугує опорою: подушки, клини з піноматеріалу і валики підкладають так, щоб кісткові виступи не тиснули один на одного і на матрац. Сама позиційна подушка не має створювати точкового тиску.

Круг з отвором («бублик») для профілактики пролежнів не використовують, під крижі та сідниці його не підкладають. Надувний, гумовий чи з піноматеріалу, він переносить тиск на тканини навколо отвору. У настанові на сайті МОЗ такі вироби названо протипоказаними.

Від тривалого сидіння пролежні з'являються з тієї самої причини: тканини стиснуті між кісткою і кріслом. Тому, хто подовгу сидить, добирають протипролежневу подушку для сидіння, зі щільного піноматеріалу або гелеву.

Протипролежневий матрац добирають за ступенем ризику. За невисокого і середнього ризику використовують якісні пінні матраци, за високого і дуже високого ризику, згідно з настановою на сайті МОЗ, потрібні поверхні з повітряними комірками й автоматичним регулюванням тиску. Накладки з рельєфом «яєчна комірка» переваг не дають. Тип матраца підказує лікар або медсестра. Матрац не замінює поворотів, а зайві шари поверх нього (складені простирадла, кілька вбирних пелюшок) погіршують його роботу, тому їх залишають якнайменше. Види матраців розібрано в окремій статті: протипролежневі матраци.

Підкладки з натуральної медичної овчини можуть знижувати ризик пролежнів, але це доповнення до поворотів, а не заміна.

Догляд за шкірою: крем від пролежнів, присипка, пластир

Обробка шкіри для профілактики пролежнів має короткий алгоритм: вимити, обсушити, за потреби нанести захисний засіб. Миють м'якою губкою або тканиною з м'яким мийним засобом і не труть. Після миття шкіру промокають, а не розтирають. Сильне мило не використовують. Складки під грудьми і в паху миють і сушать ретельно. Суху шкіру зволожують кремом.

Постійний контакт із сечею і калом подразнює шкіру й підвищує ризик пролежнів. У разі нетримання шкіру очищають і сушать після кожного забруднення, а білизну міняють одразу. За алгоритмом для медсестер підгузок у разі нетримання сечі міняють кожні 4 години, у разі нетримання калу одразу після випорожнення. Подразнення шкіри від вологи (дерматит, пов'язаний із нетриманням) лікарі відрізняють від пролежня.

Кремом від пролежнів називають захисний (бар'єрний) крем, наприклад з оксидом цинку. Він створює на шкірі плівку і захищає її від сечі, калу й поту. Бувають також захисні плівки і серветки, а спреєм від пролежнів називають захисний спрей того самого призначення. Такі засоби наносять на чисту суху шкіру там, де вона контактує з вологою. Тиску вони не знімають, тому самі по собі пролежням не запобігають і поворотів не замінюють.

Присипку від пролежнів використовувати не варто: тальк для догляду за шкірою лежачої людини не рекомендують. Протигрибкові креми і присипки застосовують лише в разі грибкового ураження складок і за призначенням лікаря.

Пластиром від пролежнів, або протипролежневим пластиром, називають захисну пов'язку: прозору плівкову, гідроколоїдну або пінну (поліуретанову). Її можна наклеювати на шкіру над кістковими виступами і на почервонілу шкіру. Яку саме і куди, підказує лікар або медсестра. Звичайний липкий пластир на вразливій шкірі використовують якомога менше: він подразнює і може надірвати шкіру.

Масаж і розтирання шкіри для профілактики пролежнів не роблять, почервонілі місця не масажують: це може пошкодити вразливу шкіру.

Вимоги до постелі та одягу:

• простирадло сухе, гладке, без складок;
• у ліжку немає крихт і дрібних предметів;
• одяг не тісний і не збирається у складки;
• у місцях тиску на одязі немає грубих швів, ґудзиків і блискавок;
• білизну й одяг міняють часто.

Харчування, пиття і рух для профілактики пролежнів

Недостатнє харчування і зневоднення підвищують ризик пролежнів, тому людині щодня потрібно достатньо калорій, білка і рідини.

Орієнтир із настанови на сайті МОЗ: 30-35 ккал на кг маси тіла на добу і 1,25-1,5 г білка на кг маси тіла на добу, водночас стежать за роботою нирок. Об'єм рідини добирають індивідуально, з урахуванням температури, кількості сечі, проносу і блювання. Чи підходять ці цифри конкретній людині, вирішує лікар.

Харчових добавок і вітамінів спеціально для профілактики пролежнів людині, яка нормально їсть, не призначають: докази їхньої користі слабкі.

Повної нерухомості уникають: людину намагаються якомога раніше й безпечніше активізувати, а вправи добирає лікар або фізичний терапевт. Куріння погіршує загоєння ран, від нього радять відмовитися.

Профілактика пролежнів у пансіонаті для літніх: про що запитати

Як у пансіонаті мають запобігати пролежням, підказують британські стандарти якості та настанова на сайті МОЗ. Це орієнтир для порівняння. За британським стандартом під час госпіталізації або влаштування до будинку сестринського догляду ризик пролежнів оцінюють у перші 6 годин і повторюють оцінку після операції чи переведення. У настанові на сайті МОЗ строк такий: не пізніше ніж через 8 годин після госпіталізації і за кожної зміни стану. Людині з ризиком, яка не може повернутися сама, допомагають змінювати положення і записують потрібну частоту. Людям із високим ризиком оглядають шкіру і дають матрац або подушку, які зменшують тиск, а їм та їхнім рідним пояснюють, як запобігати пролежням.

Обираючи пансіонат, поставте п'ять запитань:

• хто і коли оцінює ризик пролежнів у нового мешканця;
• як часто перевертають лежачих, зокрема вночі, і де це записують;
• які матраци і подушки використовують;
• як часто оглядають шкіру і як повідомляють рідним про почервоніння;
• як організовано харчування і гігієну в разі нетримання.

У каталозі «Пансіони UA» зібрано пансіонати, які приймають лежачих людей, і ці запитання можна поставити кожному з них.

Почервоніння не минає: коли потрібен лікар

Покажіть людину лікареві або медсестрі найближчого дня, якщо:

• почервоніння або інша зміна шкіри не минає за 24-48 годин без тиску;
• на місці тиску з'явився пухир, садно або ранка.

Терміново, того самого дня, до лікаря звертаються, якщо:

• шкіра в цьому місці гаряча, набрякла, червона;
• є гній або неприємний запах;
• піднялася висока температура або почався озноб;
• біль сильний або наростає.

Якщо стан різко погіршився, викликайте швидку (103). Що робити, якщо пролежень уже з'явився, розповідає стаття як лікувати пролежні.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!