Відспівування померлого: що це, коли і як проходить обряд

Відспівування померлого це церковне богослужіння, яким Церква проводжає християнина перед похованням. Зазвичай його звершують у храмі напередодні або в день похорону, а про час домовляються зі священником заздалегідь. Де правила ПЦУ, УПЦ і УГКЦ різняться, про це сказано окремо.

Що таке відспівування померлого і навіщо воно

Відспівування покійного це заупокійне богослужіння: священник проводжає померлого християнина і молиться про прощення його гріхів та упокоєння. У церковних книгах його називають чином похорону, у побуті кажуть просто «відспівування». Чин звершують один раз, над тілом померлого, перед похованням.

Якщо пояснювати коротко, що таке відспівування, то це спільна молитва за померлу людину. Церква молиться про прощення її гріхів, а рідні прощаються з нею разом із громадою. В УГКЦ християнський похорон називають церковною подією: Церква молитовно супроводжує тіло померлого, очікуючи воскресіння померлих.

Коли відспівують померлого

Коли саме проводять відспівування, залежить від дня похорону: за звичаєм померлого відспівують і ховають на третій день після смерті. День смерті вважають першим: якщо людина померла в середу, ховають у п'ятницю. Третій день у церковній традиції пов'язують із воскресінням Христа на третій день. Це звичай, а не сувора вимога: точний день залежить від обставин, його узгоджують зі священником.

Обираючи день і час, зважають на три речі:

• У день Пасхи і на Різдво Христове в православній практиці не відспівують, чин переносять на наступний день.
• У Світлий (Пасхальний) тиждень чин співають із пасхальними піснеспівами.
• За давньою настановою ховати краще до полудня або опівдні, але не після заходу сонця. Тепер час призначають за домовленістю з храмом.

Відспівування в церкві, вдома чи на цвинтарі

Основне місце це храм, тому відспівування в церкві залишається звичайним порядком. Відспівування вдома допускають, якщо прийти до храму неможливо. Відспівування в морзі в частині єпархій не благословляють, до нього ставляться обережно, тому про такий варіант заздалегідь питають священника. Хоч би де проходив чин, звершує його священник.

В УГКЦ за повного (урочистого) чину парастас служать у домі померлого, потім труну заносять до храму, а далі йдуть процесією зі священником на цвинтар. У православній практиці відспівування на похороні закінчується винесенням: труну везуть на цвинтар, і під час поховання там можуть відслужити літію або панахиду.

Як проходить відспівування в церкві і скільки воно триває

Чин відспівування мирян складається з трьох частин. Перша схожа на утреню: звучать псалми 90 і 118 та заупокійні тропарі. Далі йдуть канон і стихири. У третій частині співають блаженні, читають Апостол і Євангеліє, виголошують єктенії. Для рідних служба виглядає так:

1. Труна стоїть у храмі і, як правило, відкрита.
2. Тіло вкрите білим саваном, на чоло померлому кладуть вінчик: паперову стрічку із зображенням Христа, Богородиці та Івана Хрестителя.
3. Рідні й близькі стоять зі свічками і моляться.
4. Звучать псалми, тропарі, канон і стихири, потім читають Апостол і Євангеліє.
5. Після Євангелія священник читає розрішальну молитву. За звичаєм її текст вкладають у праву руку померлого.
6. Близькі прощаються з померлим: цілують ікону на грудях або вінчик, а якщо труна закрита, хрест на кришці труни.
7. Чин завершується співом «Вічная пам'ять», і труну виносять із храму.

Скільки триває відспівування, наперед сказати не можна: це залежить від повноти чину, від того, скількох людей відспівують одночасно, і від практики храму. Час відспівування в церкві уточнюють у храмі, коли домовляються про службу.

Постановою від 7 березня 2022 року Синод ПЦУ благословив під час поховання загиблих на війні, якщо цього вимагають обставини, звершувати скорочений чин: заупокійну літію з читанням розрішальної молитви. Якщо ім'я загиблого невідоме, його поминають словами «ім'я ж його (її) Ти, Господи, знаєш».

Як поводитися під час чину, підказує сам порядок служби: рідні й близькі стоять зі свічками та моляться, а прощання в церкві відбувається наприкінці чину. Що означають саван, вінчик і свічки, пояснює окрема стаття: символіка православного похоронного обряду.

Як замовити відспівування в церкві і що підготувати

Щоб замовити відспівування, звертаються до священника своєї громади. Порядок такий:

1. Зверніться до священника заздалегідь, до дня похорону.
2. Назвіть ім'я померлого, дату смерті і скажіть, чи був він хрещений.
3. Узгодьте день, час і місце: храм або дім.
4. Запитайте, що потрібно принести.
5. Уточніть у храмі розмір пожертви.

Єдиної вимоги показувати свідоцтво про смерть у церковних джерелах немає. У сумнівних випадках священник або представник храму може попросити документ, тому його краще мати при собі.

Що саме потрібно для відспівування, кажуть у храмі. Зазвичай використовують натільний хрест, саван (покривало), вінчик, розрішальну молитву і свічки. Часто їх продають у церковній крамниці або ритуальному бюро. Це не обов'язковий набір: що саме принести, залежить від храму.

Заочне відспівування: коли проводять, після похорону і кремації

Заочне відспівування означає, що чин звершують у храмі без тіла померлого. Його допускають у виняткових випадках:

• тіло не знайдено;
• тіло неможливо привезти додому, бо людина померла далеко;
• людину вже поховали без відспівування.

Заочне відспівування в церкві не служать заради зручності, якщо померлого можна відспівати над тілом. Чи можна відспівати людину після похорону, вирішує священник: якщо її поховали без відспівування, це допускається. Строку, після якого заочно відспівати вже не можна, церковні джерела не називають, тому після 40 днів це теж можливо, якщо згоден священник. Щоб замовити заочне відспівування, звертаються до священника, а рідним радять прийти на службу, а не лише замовити її.

Окреме питання, що робити із землею після заочного відспівування. Приносити її чи десь брати землю для відспівування не потрібно: землю дають рідним у храмі після чину, і за звичаєм її висипають хрестоподібно на могилу. Це звичай, а не частина чину: освячення землі чин не передбачає, і на душу померлого земля, за роз'ясненням священників, не впливає. Якщо могили немає або вона далеко, землю можна не брати.

Православна Церква не відмовляє у відспівуванні тих, кого вже кремували, тож заочне відспівування після кремації можливе. Землю в такому разі за звичаєм можуть висипати в урну, але це необов'язково. УГКЦ віддає перевагу похованню тіла. Якщо кремацію обрали не з причин, що суперечать християнській вірі, наприклад не через заперечення воскресіння, чин похорону звершують у зміненій, спрощеній формі: без участі священника в процесії. Урну з прахом до храму не заносять.

Кого не відспівують: нехрещені, самогубці та інші випадки

У церкві відспівують того, кого хрестили: чин призначений для хрещеного члена Церкви. За православними правилами не відспівують:

• нехрещених, зокрема нехрещених немовлят;
• людей іншої віри та атеїстів;
• тих, хто свідомо відійшов від Церкви;
• загиблих під час скоєння злочину;
• самогубців, за загальним правилом.

Тож на питання, чи відспівують нехрещених дорослих, православні правила відповідають «ні»: якщо рідні просять відспівати нехрещену людину, священник за цими правилами відмовляє. В УГКЦ є відмінність щодо дітей: нехрещену дитину, яку батьки збиралися хрестити, можна поховати за церковним чином у спрощеній (неурочистій) формі. Якщо наміру хрестити не було, у чині відмовляють. У складних випадках рішення ухвалює священник за порадою з місцевим ієрархом.

Відспівування самогубців за загальним правилом не звершують. Виняток роблять, якщо людина була в стані психічного розладу: рідні подають прохання правлячому архієреєві разом із медичним висновком, і дозвіл дає архієрей. В УГКЦ священник розпитує рідних, вивчає медичні висновки і просить благословення місцевого ієрарха. Для рідних у православній практиці є окремий чин молитовної втіхи: він не замінює відспівування, а підтримує родину.

Відспівувати померлого не обов'язково: це церковне богослужіння для хрещеного члена Церкви за його вірою і бажанням родини, а не обов'язкова частина похорону. Похорон без відспівування проводять, якщо померлий був невіруючим або чин неможливий: тоді влаштовують громадянське прощання, а близькі можуть молитися самі. Як воно проходить, описує стаття громадянська панахида. Якщо хрещену людину поховали без відспівування, згодом можна попросити про заочне.

Молитва після відспівування: поминальні дні та панахида

Куди везуть померлого після відспівування, залежить від рішення родини: труну виносять із храму і везуть на цвинтар або до крематорію, де під час поховання можуть відслужити літію чи панахиду. Панахида це заупокійне богослужіння, яке служать після похорону, у поминальні дні та на могилі. Парастас це повніше заупокійне богослужіння: його служать під час похорону і в поминальні дні, часто разом із Літургією. Відспівування звершують один раз, перед похованням, а панахиду і парастас служать і згодом, у дні поминання.

Поминальні дні після смерті в православній традиції:

• 3-й, 9-й і 40-й день після смерті;
• річниця смерті;
• загальні поминальні (задушні) суботи: перед днем святого Димитрія, м'ясопусна, кілька субот Великого посту, субота перед Трійцею;
• вівторок після Томиної неділі (Радониця).

Дати загальних поминальних субот залежать від церковного календаря, їх уточнюють у своєму храмі.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!