Зміст
Епітафія це короткий текст у пам'ять про померлу людину, зазвичай напис на надгробку або меморіальній дошці, а також вірш у формі такого напису. Далі про походження слова, історію жанру від Стародавньої Греції до сьогодення, відомі приклади і поради, як обрати текст на пам'ятник.
Що таке епітафія простими словами
Якщо пояснювати простими словами, епітафія це кілька слів, які підсумовують життя людини. У строгому значенні так називають напис на надгробку чи меморіальній дошці, у переносному будь-які слова, що підбивають підсумок життя померлого. Епітафії бувають прозові й віршовані. Їх обирає сама людина за життя або рідні, які займаються похороном і пам'ятником.
Як називається напис на пам'ятнику, залежить від того, що в ньому написано. Якщо там лише ім'я, прізвище і дати життя, це надгробний напис, але ще не епітафія. Епітафією напис стає, коли в ньому є думка: звернення до померлого, слова від його імені до живих, рядок молитви, цитата або коротка характеристика людини. Наприклад, формула «Пам'ятаємо, любимо, сумуємо» під датами життя вже є епітафією. У літературі епітафіями називають і вірші у формі надгробного напису, які не обов'язково вирізьблювали на камені.
Звідки слово «епітафія»: значення та наголос
Етимологія слова прямо вказує на його значення. Воно прийшло з грецької: ἐπί означає «на, над», τάφος «могила», а ἐπιτάφιος «надгробний». У Стародавній Греції словами ἐπιτάφιος λόγος називали також надгробну промову. Наголос в українській мові падає на третій склад: епітАфія. У російській наголос так само на третьому складі: эпитАфия.
Епітафії у Стародавній Греції
У Стародавній Греції напис на пам'ятнику був передусім віршованим: епітафія розвинулася там як різновид епіграми, тобто віршованого напису. Надгробні написи відомі й раніше, ще в Давньому Єгипті, де тексти наносили на саркофаги та труни. Грецькі епітафії емоційні. Спершу їх писали елегійним віршем, пізніше й прозою. Часто текст звернений до перехожого або звучить від імені померлого.
Одна з найвідоміших епітафій Стародавньої Греції присвячена спартанцям, які загинули під Фермопілами у 480 році до н. е. Цей двовірш наводить Геродот в «Історії» (VII, 228). Його традиційно приписують поетові Симоніду Кеоському (близько 556-468 до н. е.), але сучасні дослідники вважають авторство не доведеним. У переказі зміст такий: «Подорожній, передай у Лакедемоні, що ми лежимо тут, вірні їхньому наказу».
Інший відомий приклад це надгробок Сейкіла. Мармурову стелу з Тралл (захід Малої Азії, нині Айдин, Туреччина) датують, імовірно, I-II століттям н. е. Її знайшли 1883 року, тепер вона зберігається в Національному музеї Данії в Копенгагені. На стелі вирізьблено пісню з нотним записом, найдавніший повністю збережений музичний твір. Зміст пісні: поки живеш, радій і не сумуй, життя коротке, час бере своє.
Римські та середньовічні епітафії: усталені формули
Римські епітафії коротші й одноманітніші за грецькі, частіше повідомляють факти про померлого. Латинські епітафії залишили кілька усталених формул. Нижче ці формули з перекладом.
| Формула | Переклад | Де трапляється |
|---|---|---|
| Sit tibi terra levis (S.T.T.L.) | Нехай земля тобі буде легкою | Римські надгробки |
| Hic jacet | Тут лежить | Середньовічні надгробки |
| Memoriae sacrum | Присвячено пам'яті | Середньовічні надгробки |
| Requiescat in pace (R.I.P.) | Хай спочиває з миром | Середньовічні надгробки |
Від римської формули Sit tibi terra levis походить звичне «нехай земля буде пухом». Римські епітафії бували й довгими: найдовша відома, так звана «Похвала Турії» (Laudatio Turiae), має близько 180 рядків.
Епітафія в літературі: від надгробка до вірша
У літературі епітафією називають вірш у формі надгробного напису, який не обов'язково вирізьблювали на камені. Як жанр літературна епітафія особливо поширилася з XVI століття, в епоху Відродження та класицизму.
Літературні епітафії бували жартівливими й сатиричними, з акровіршами, каламбурами та загадками. Сатирична епітафія близька до епіграми. Роберт Бернс написав близько 35 епітафій, переважно сатиричних. Окремий різновид це автоепітафія: епітафія, яку людина пише або обирає сама для себе за життя.
Як велика поетична форма епітафія до XIX-XX століть майже зникла. Енциклопедія «Британіка» зазначає, що мистецтво епітафії у XX столітті було значною мірою втрачене, а надгробні написи стали коротшими.
Епітафії відомих людей: приклади зі змістом
Найкращі епітафії не обов'язково довгі: у трьох прикладах нижче від одного рядка до чотиривірша. Перший приклад це епітафія українською, слова Григорія Сковороди.
- Григорій Сковорода помер 9 листопада 1794 року і похований у селі Пан-Іванівка, нині Сковородинівка Харківської області. Він попросив написати на своїй могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав». Зміст: людина прожила життя вільно і не дала світові себе підкорити.
- Вільям Шекспір похований у церкві Святої Трійці у Стратфорді-на-Ейвоні. На його надгробній плиті (1616) вирізьблено чотиривірш: у ньому просять не тривожити його прах і проклинають того, хто зрушить кістки. Зміст простий: не порушувати спокій могили.
- Джон Кітс помер 1821 року в Римі й похований на Протестантському цвинтарі. Він просив, щоб на камені не було імені, лише слова «Тут лежить той, чиє ім'я написано на воді» (Here lies One Whose Name was writ in Water). Це рядок про те, які недовговічні пам'ять і слава.
Епітафії на пам'ятник: що написати і як обрати
Сучасна епітафія на пам'ятник зазвичай коротка: один-два рядки. Часто це звернення до померлого від рідних або рядок молитви. Без віршів теж можна обійтися: «Вічна пам'ять», «Пам'ятаємо, любимо, сумуємо», «Царство Небесне», рядок з улюбленої молитви чи Писання, короткі слова, які людина часто повторювала. У православній традиції доречні слова молитви, світський напис також допустимий.
Перш ніж вирішити, які слова на пам'ятник обрати, пройдіть кілька кроків.
- Пишіть коротко. Що довший текст, то дрібніші доводиться робити літери, тому короткі написи на пам'ятник зручніші.
- Вирішіть, від чийого імені буде текст: рідні звертаються до померлого, або слова звучать від його імені до живих і до перехожого.
- Оберіть джерело тексту: рядок молитви чи Писання, улюблені слова людини, власна фраза родини. Епітафія на пам'ятник українською може бути і цитатою, і словами, які людина повторювала сама.
- Заздалегідь погодьте з майстернею довжину, шрифт і спосіб нанесення: гравіювання чи накладні літери.
- Перевірте орфографію імені та дат, особливо якщо напис буде двомовним.
- Уточніть правила кладовища та вимоги до оформлення, врахуйте традицію своєї конфесії.
Якщо поруч із написом буде табличка або портрет, про них є окремі статті: табличка на пам'ятник і фото на пам'ятнику.
------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!
