Види масажу: які бувають, методи, прийоми та протипоказання

Види масажу розрізняють за метою, методом, ділянкою і за тим, хто його виконує. Лікувальний масаж добирають відповідно до конкретної хвороби, і в нього є протипоказання. Масажу для людей похилого віку та лежачих хворих нижче присвячено окремий розділ.

Які є види масажу: класифікація за метою, методом і ділянкою

Масаж це метод оздоровлення, лікування, профілактики хвороб і реабілітації. Якщо пояснювати простіше, що таке масаж: це дозовані механічні прийоми, які виконують руками або апаратами. Ними діють на м'які тканини: м'язи, сухожилки, зв'язки, фасції.

Різновиди масажу впорядковує класифікація за чотирма ознаками.

Єдиного числа видів немає: масажем називають багато різних технік, тому перелічити всі види неможливо. Ці види масажів не виключають один одного: за один сеанс масажист часто поєднує кілька технік залежно від потреби людини.

За ділянкою масаж буває загальний, коли працюють з усім тілом, і місцевий, який роблять на окремій ділянці.

Методи масажу: ручний, апаратний, комбінований і самомасаж

За способом виконання масаж поділяють на ручний, апаратний і комбінований. Ручний масаж роблять руками, апаратний за допомогою приладів, комбінований поєднує обидва способи. Окремо стоїть самомасаж: людина робить його собі сама.

Найпоширеніші види апаратного масажу:

• вібраційний (вібромасаж);
• гідромасаж;
• пневматичний;
• вакуумний масаж.

Рідше застосовують електростимуляційний, ультразвуковий і баромасаж.

Самомасаж роблять за кількома правилами:

• рухи ведуть за ходом лімфи до найближчих лімфатичних вузлів: на руках до ліктьових і пахвових, на ногах до підколінних і пахвинних;
• самі лімфатичні вузли не масажують;
• м'язи мають бути розслаблені, руки й тіло чистими;
• масажувати можна через тонку бавовняну або вовняну білизну.

Самомасаж має обмеження: він потребує м'язових зусиль, навантажує серце й дихання, а ефект від нього слабший, ніж від масажу фахівця.

Лікувальний масаж: види і чим він відрізняється від класичного

Лікувальний масаж це метод лікування травм і захворювань. Його застосовують під час лікування та реабілітації в різні періоди хвороби або травми, щоб поліпшити кровообіг, зменшити набряк, нормалізувати тонус м'язів, відновити рухливість суглобів. Методику добирають для конкретного захворювання.

Види лікувального масажу:

• класичний;
• рефлекторний (сегментарно-рефлекторний) масаж: діють на певні ділянки шкіри, щоб рефлекторно вплинути на роботу внутрішніх органів;
• сполучнотканинний: діють переважно на сполучну тканину і підшкірну клітковину;
• періостальний: діють на точки окістя в певній послідовності;
• точковий масаж: місцева дія на точки, які в цьому методі вважають біологічно активними;
• апаратний;
• лікувальний самомасаж.

Класичний масаж це найпоширеніша в західних країнах техніка й основа більшості програм навчання масажистів, його ще називають шведським. У ньому використовують погладжування і розминання, м'які довгі рухи по м'яких тканинах, щоб розслабити м'язи та посилити кровообіг.

Лікувальний масаж відрізняється від класичного тим, що ці слова відповідають на різні запитання: «класичний» каже, якими прийомами роблять масаж, «лікувальний» каже, навіщо його роблять. Класичний масаж входить до видів лікувального. У разі хвороби його призначають як лікування, а здоровій людині ту саму техніку роблять для розслаблення і профілактики.

Якщо масаж потрібен, щоб полегшити симптоми хвороби, спершу радяться з лікарем: лікування він не замінює.

Гігієнічний, спортивний і косметичний масаж

Ці три види, як і лікувальний, виділяють за метою.

Гігієнічний масаж

Гігієнічний масаж це засіб профілактики хвороб і збереження працездатності. У салонах і в побуті масаж із тією самою метою називають оздоровчим або профілактичним. За ділянкою він буває загальним (загальний масаж тіла) або місцевим.

Спортивний масаж

Спортивний масаж це не одна техніка, а поєднання прийомів відповідно до етапу тренувань, змагання або травми. Його поділяють на три види:

• попередній (розминальний, зігрівальний) готує організм до навантаження;
• тренувальний допомагає готувати спортсмена до результатів;
• відновлювальний роблять після навантаження, щоб швидше відновитися.

Косметичний масаж

Косметичний масаж це різновид гігієнічного: його роблять у разі змін шкіри обличчя і щоб запобігти її старінню.

Окремо називають розслаблювальний масаж (у пошуку трапляється форма «розслаблюючий масаж»): його роблять, щоб розслабити м'язи і зняти стрес.

Основні прийоми масажу: погладжування, розтирання, розминання, вібрація

Основних прийомів у класичному масажі чотири: погладжування, розтирання, розминання і вібрація. До вібрації зараховують і ударні прийоми: постукування, поплескування. Таблиця показує, з чого складається техніка масажу; це опис, а не інструкція для самостійного виконання.

Для всіх прийомів діють два загальні правила: рухи ведуть за ходом лімфи до найближчих лімфатичних вузлів, а самі лімфатичні вузли не масажують.

Види масажу тіла: шведський, глибокотканинний, міофасціальний, лімфодренажний

Масаж тіла роблять у різних техніках. У таблиці шість із них: як виконують ці види і для чого їх застосовують.

Лімфодренажний масаж це м'яка техніка, але в неї є обмеження. При лімфедемі (стійкому набряку руки або ноги, наприклад після лікування раку) звичайний масаж набряклої кінцівки не роблять: ручний лімфодренаж у такому разі це спеціальне лікування, на яке скеровує лікар.

Екзотичний і східний масаж: тайський, шіацу, туйна, масаж стоп

До цієї групи зараховують тайський масаж, шіацу, туйна, рефлексологію та аромамасаж. В описах салонів такі види називають екзотичними, східними або нетрадиційними.

• Тайський масаж це поєднання пасивних розтяжок і поз йоги. Його роблять без олії, на маті або матраці на підлозі, людина залишається у вільному одязі. Масажист працює руками, ліктями, передпліччями і ступнями. Сеанс триває близько 90 хвилин.
• Шіацу: японська техніка, натискання пальцями на певні точки тіла з елементами розтяжки. Принцип той самий, що в акупресури.
• Туйна: китайський масаж, у якому крім пальців використовують інші частини тіла, наприклад лікті.
• Рефлексологія, або масаж стоп і кистей: натискання на певні ділянки стоп і кистей. За уявленнями методу, ці ділянки пов'язані з іншими частинами тіла.
• Аромамасаж: масаж з ефірними оліями, які додають у масажну олію.

Тайський масаж не рекомендований під час вагітності. За хвороб серця, високого тиску, остеопорозу, діабету та онкологічного захворювання перед ним потрібна консультація лікаря.

Який масаж обрати і яка користь масажу

Який масаж обрати, залежить від мети. Щоб розслабити м'язи і зняти стрес, підходить розслаблювальний масаж. Для відновлення після навантаження роблять спортивний відновлювальний. Якщо мета в тому, щоб зменшити біль під час хвороби, потрібен лікувальний масаж, і його спершу обговорюють з лікарем. Вирішувати заздалегідь, який вид найкращий, не обов'язково: масажист поєднує техніки залежно від потреби людини.

Про те, що дає масаж, дослідження кажуть обережно: він може допомагати у разі хронічного болю в попереку, болю в шиї та плечі, болю в коліні при остеоартрозі, але ефект частіше короткочасний, а докази невисокої якості. Щодо головного болю даних мало, і вони суперечливі. Масаж також застосовують, щоб зменшити м'язове напруження, стрес і тривогу. Назвати заздалегідь термін і результат не можна.

Масаж не замінює лікування і не має бути приводом відкладати візит до лікаря, якщо є проблема зі здоров'ям. Наприклад, коли болить спина, спершу з'ясовують причину: про це розповідає стаття що робити, якщо болить між лопатками.

До першого сеансу масажист має розпитати про хвороби, ліки, які людина приймає, і скарги та отримати її згоду. Під час сеансу можна будь-коли сказати, що неприємно або боляче. У масажиста доречно запитати:

• про освіту, досвід і сертифікати;
• скільки процедур може знадобитися;
• скільки це коштує.

Процедура лікувального масажу триває в середньому близько 20 хвилин: перші не довше ніж 15-20 хвилин, згодом до 40-50 хвилин. Сеанс масажу в масажному кабінеті зазвичай триває 30-60 хвилин.

Скільки сеансів масажу потрібно конкретній людині, називає лікар. Курс лікувального масажу це зазвичай 10-20 процедур щодня або через день, перерва між курсами 2-3 місяці. Загальний лікувальний масаж роблять не частіше ніж 2-3 рази на тиждень.

Масаж роблять не раніше ніж через 2 години після їжі. Після загального масажу радять відпочити лежачи 15-30 хвилин.

Масаж людям похилого віку та лежачим хворим: що врахувати

Масаж для людей похилого віку роблять обережніше, ніж для решти дорослих: ризик травми в них вищий. Якщо ви доглядаєте літню або лежачу людину, врахуйте:

• Сила і тривалість. Людям похилого віку та ослабленим процедуру роблять коротшою, ослабленим радять щадний масаж. Рідкісні серйозні ускладнення (тромб, ушкодження нерва, перелом) описано переважно після сильного, глибокого масажу і в людей із підвищеним ризиком, зокрема літніх.
• Масаж при остеопорозі. На уражені кістки не тиснуть безпосередньо.
• Синці. У людей зі схильністю до кровоточивості масаж може спричинити синці та крововиливи. Якщо синці з'являються легко або є порушення згортання крові, масаж без дозволу лікаря не роблять.
• Хвороби і ліки. Масажистові заздалегідь називають ліки, які приймає людина, і кажуть про серцеву та ниркову недостатність, остеопороз, ушкодження нервів: за цих станів масаж може не підійти.
• Пролежні. Масаж і розтирання шкіри від них не захищають. Британська настанова NICE прямо рекомендує не робити дорослим масаж або розтирання шкіри для профілактики пролежнів. Почервонілі місця тиску в лежачої людини не масажують.
• Набрякла болюча нога. Таку ногу не масажують: набряк і біль в одній нозі можуть бути ознаками тромбозу.

Тромбоз і тромбофлебіт це протипоказання до масажу. Ознаки тромбозу глибоких вен:

• пульсівний біль в одній нозі, зазвичай у литці або стегні;
• набряк однієї ноги;
• червона, синювата або потемніла шкіра навколо болючого місця;
• набухлі вени.

Ризик тромбозу вищий після 60 років і за ліжкового режиму 3 дні й довше. З такими ознаками терміново звертаються до лікаря. Якщо до них додалися задишка або біль у грудях, викликають швидку (103).

Як захистити шкіру лежачої людини, розповідає стаття профілактика пролежнів у лежачих людей.

Якщо масаж потрібен як частина відновлення після хвороби або травми, у каталозі «Пансіони UA» є розділ реабілітаційних центрів. Про саме відновлення є окрема стаття: як організувати реабілітацію для людей похилого віку.

Протипоказання до масажу: кому і коли його не можна робити

Протипоказання до масажу поділяють на постійні й тимчасові. За постійних масаж не роблять зовсім, за тимчасових його відкладають, доки стан не мине.

Постійні протипоказання:

• тяжкий стан із наростанням серцево-судинної, дихальної, печінкової або ниркової недостатності;
• новоутворення, зокрема доброякісні;
• тромбофлебіт, тромбоз, варикозна хвороба з трофічними порушеннями шкіри;
• сепсис, хвороби крові, кровоточивість;
• бронхоектатична хвороба у стадії розпаду тканин;
• гострі венеричні захворювання;
• виражений склероз судин мозку зі схильністю до тромбозів і крововиливів.

Тимчасові протипоказання:

• тяжкий загальний стан через хворобу або травму;
• температура понад 37,5 °C;
• гострий запальний процес, ГРВІ;
• гнійні процеси;
• гострий період інсульту, інфаркту міокарда, гіпертонічний криз;
• активний туберкульоз;
• загострення хвороб кишківника, нудота, блювання;
• стани, за яких потрібна термінова операція;
• хвороби лімфатичних судин і вузлів;
• гостра алергічна реакція;
• сильний біль;
• кровотеча або її загроза;
• інфекційні, грибкові та нез'ясовані хвороби шкіри, нігтів і волосистої частини голови, висип, ушкодження і подразнення шкіри;
• психічні захворювання, за яких важко встановити контакт;
• менструація, другий і третій триместри вагітності.

Спершу до лікаря звертаються, якщо є: хронічне захворювання, вагітність (другий і третій триместри в українських навчальних матеріалах стоять серед тимчасових протипоказань, див. перелік вище), підозра на перелом, нещодавня операція, опіки, синці, шкірна інфекція, остеопороз. Те саме стосується варикозної хвороби і високого тиску. При варикозній хворобі з трофічними змінами шкіри масаж протипоказаний, в інших випадках вирішує лікар. Масаж при високому тиску теж обговорюють з лікарем, а під час гіпертонічного кризу його не роблять.

Чи можна робити масаж при онкології, вирішує лікар-онколог: без його дозволу масаж не роблять. В українських навчальних матеріалах новоутворення стоять у переліку постійних протипоказань. Закордонні джерела допускають масаж як частину підтримувального догляду, але з обмеженнями: без глибокого сильного масажу, не масажують зону променевої терапії, не тиснуть на кістки, уражені метастазами, не масажують ділянки з ушкодженою шкірою.

Після сеансу можливі побічні дії масажу: невеликий біль або відчуття розбитості в м'язах, які минають приблизно за 2 дні. Можливі також сонливість, утома, легке запаморочення, спрага. До лікаря звертаються, якщо:

• біль не минає або посилюється;
• з'явилися синці;
• з'явилося оніміння;
• з'явився набряк.

Серйозні наслідки масажу трапляються рідко: він може ушкодити м'язи, суглоби, судини або нерви. Ризик вищий у некваліфікованого масажиста.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!