Поминки: що це, обряди та традиції поминання

Поминки це обряд пам'яті про померлого: молитва і спільна трапеза, які рідні влаштовують у день похорону та в пам'ятні дні. У християнській традиції головне в поминанні молитва за померлого і добрі справи в його пам'ять, а застілля другорядне.

Що таке поминки і як вони називаються українською

Поминки це обряд пам'яті, який поєднує молитву і спільну трапезу. За столом згадують людину і підтримують її родину. Слово походить від дієслова «поминати», тобто згадувати людину і молитися за неї.

Українською кажуть так само, «поминки», а також «поминальний обід» і «помин душі», тож як помин, так і поминальний обід означають те саме поминання. У західних регіонах частування, яке роздають на згадку про померлого, називають «за поману». У східних слов'ян до християнства був поминальний бенкет і обряд біля могили, його називають тризною. Частину народних поминальних звичаїв, наприклад залишати їжу на могилі, священники називають дохристиянськими.

Коли проводять поминки після смерті

Поминки після похорону влаштовують того самого дня, після погребіння. Далі за православною традицією померлого поминають у пам'ятні дні. Коли роблять поминки і коли поминають померлих:

• день похорону, після погребіння;
• 9 день;
• 40 день;
• роковини смерті, про них окремий розділ нижче;
• Проводи та інші загальні поминальні дні, про них теж нижче.

Ці дні рахують від дня смерті, і день смерті вважається першим. Докладніше про те, як рахують 3, 9 і 40 днів після смерті, розповідає окрема стаття.

Трапезу в ці дні родина влаштовує за бажанням. Священники ПЦУ та УГКЦ називають головним у поминанні молитву і добрі справи, а застілля другорядним. Крім того, у церкві будь-якого дня можна замовити панихиду або подати записку за упокій.

Як відбувається поминальна церемонія за православною традицією

Поминальна церемонія поєднує молитву і трапезу зі спогадами про померлого. Традиції поминок підказують, як проходять поминки, і зазвичай порядок такий:

1. Перед трапезою моляться, зазвичай читають «Отче наш». За звичаєм можуть читати і Псалтир, наприклад 17-ту кафізму.
2. Починають із куті: кожен бере по ложці, часто по три ложки.
3. За столом згадують померлого і говорять про нього добре. Гучний сміх і жарти вважають недоречними.
4. Після трапези знову моляться за упокій померлого.

Якщо є можливість, на поминки запрошують священника, щоб він відслужив літію або панихиду. Про те, що говорити на поминках, є окрема стаття.

Що має бути на поминальному столі за традицією

Трапезу за звичаєм починають із куті на поминки, церковна назва цієї страви коливо. Інші традиційні страви і їхнє значення зібрані в таблиці.

Пісні страви на поминки означають страви без м'яса, молока і яєць; у непісні дні суворого правила немає, вирішує родина. Поминальну кутю зазвичай роблять менш солодкою, ніж різдвяну. Меню, кількість порцій і замовлення страв розібрані в статті як організувати поминальний обід.

Народні звичаї на поминках: що з них вимагає церква

Звичаї на поминках прийшли з народної традиції, і церква жодного з них не вимагає. Серед них такі:

• Чарка з хлібом. Біля фото померлого ставлять чарку або склянку з водою чи горілкою, накриту шматком хліба, або окрему тарілку з невеликою порцією страв.
• Їжа ложками. Старовинний звичай їсти на поминках без ножів і виделок пояснюють тим, що кутя, млинці й кисіль не потребують столових приладів. Нині його дотримуються рідко.
• Не цокаються. Чому на поминках не цокаються, пояснюють просто: поминки не свято.
• Роздавання частування. Частину їжі, солодощі або хліб роздають на згадку про померлого: сусідам, тим, хто не зміг прийти, нужденним. Приймаючи частування, відповідають побажанням «Царство Небесне» або «Вічна пам'ять».

Церква цих звичаїв не вимагає, а частина з них дохристиянського походження. Наприклад, звичай залишати їжу на могилах вважають народним, дохристиянським.

Алкоголь і застілля на поминках: що каже церква

Головним поминанням священники називають молитву і добрі справи, а не застілля на кладовищі. Священник УГКЦ о. Михайло Квасюк зі Львівської архієпархії каже, що церква не рекомендує застіль на кладовищі: біля могили краще помолитися, померлим важливіша молитва, ніж їжа. Їжу священники радять не залишати на могилах, а віддати нужденним.

Спиртне на поминках не належить до церковної традиції. Священники радять поминати без алкоголю або обмежитися мінімумом, а головним вважати молитву. Тож коли родина вирішує, чи можна пити на поминках, поминки без алкоголю ближчі до того, що радять священники.

Проводи та інші дні поминання померлих

Крім родинних пам'ятних дат, є загальні поминальні дні після Великодня, їх називають Проводами. У ПЦУ Синод визначив Провідним тижнем увесь тиждень після Фоминої неділі: у 2026 році Провідний тиждень припав на 20-26 квітня. Раніше поминальним днем вважали вівторок після Фоминої неділі, Радуницю, 9 день після Великодня.

В УГКЦ померлих поминають на другий або третій день після Великодня і у Фомину неділю: ідуть на кладовище на панихиду. В інший час панихиду можна замовити або подати записку за упокій будь-якого дня, крім періодів, коли панихид у храмах не служать: про них у наступному розділі.

Роковини смерті: як поминають через рік після смерті

Роковини, або річниця смерті, припадають на ту саму календарну дату, коли людина померла: так і рахують 1 рік після смерті. Що треба робити на рік після смерті, підказує звичай: у цей день замовляють панихиду, приходять на могилу, а рідні збираються на поминальну трапезу. Панихиду, тобто заупокійну молитву, можна відслужити в храмі, на кладовищі або вдома, домовившись зі священником, а коротшу молитву, літію, будь-де. Крім роковин, панихиду зазвичай служать на 3, 9 і 40 день, у день народження та в іменини.

Чи можна відзначати річницю смерті раніше і чи можна робити поминки раніше, пояснює священник ПЦУ Олексій Філюк із Тернопільщини: якщо в саму дату не виходить, панихиду можна відслужити раніше або пізніше, навіть на тиждень-два, або прийти на літургію цього дня. Він каже, що молитися за померлих варто незалежно від дати і молитов не буває забагато. Поминки на рік після смерті, як і в інші пам'ятні дні, родина влаштовує за бажанням, головне молитва за померлим. У храмах панихид не служать від Різдва до Богоявлення, у перший тиждень Великого посту, на Страсному і Світлому тижні, а також у великі свята.

Хто влаштовує поминки і де їх проводять

Поминки зазвичай влаштовують рідні померлого, самі або розподіливши турботи між собою. Проводять їх удома, у кафе чи їдальні. У закладі розсаджування гостей і подавання страв бере на себе адміністратор, частину турбот може взяти ритуальна служба.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!