Чи можна відкривати урну з прахом і як це зробити

Відкривати урну з прахом можна, якщо вона перебуває у вас на законних підставах: закон цього не забороняє. Прах після кремації не заразний. Головна складність практична: урни закриваються по-різному, і частину з них удома краще не розкривати.

Чи можна відкривати урну з прахом за законом

У законі України «Про поховання та похоронну справу» і в правилах користування крематоріями немає норми, яка забороняла б родичам відкрити урну, видану їм у крематорії. Пересипати прах в іншу урну чи розділити його закон теж не забороняє: він цього питання не регулює.

Відкривати можна лише ту урну, яку вам видали на законних підставах. Чужу урну, урну в могилі або в ніші колумбарію чіпати не можна. Наруга над прахом померлого чи над урною з прахом і незаконне заволодіння урною за Кримінальним кодексом України є злочином, покарання передбачено аж до позбавлення волі.

Якщо урну вже поховано, самостійно діставати її не можна. За законом перепоховання останків дозволяє виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, у виняткових випадках і за письмовим зверненням людини, яка здійснювала поховання. Починати треба з адміністрації кладовища або колумбарію.

Що таке прах людини і як він виглядає після кремації

Прах людини це те, що залишається після кремації: фрагменти кісток, які остуджують і подрібнюють. За складом це кістка, а не зола у звичному розумінні.

Однорідним прах виглядає тому, що кісткові фрагменти подрібнюють у спеціальному пристрої до частинок, менших за 3 мм. Сама кремація відбувається за температури приблизно 760-870 °C і триває в середньому близько двох годин, іноді довше. Метал, наприклад медичні імплантати й деталі труни, відокремлюють до подрібнення.

Після кремації камеру вимітають, щоб зібрати якомога більше останків. Тому на запитання, чи весь прах віддають після кремації, точна відповідь така: віддають те, що вдалося зібрати.

Як виглядає урна з прахом після кремації і що в ній усередині

Закон пояснює, що таке урна з прахом: це ємність, призначена для збереження праху померлого. Урни виготовляють із кераміки, металу та дерева. На урні є гравіювання з прізвищем, ім'ям і по батькові та реєстраційна табличка, щоб не сталося помилки під час видачі.

Усередині прах лежить не розсипом. За загальною практикою кремації його кладуть у міцний запаяний пластиковий пакет, а пакет в урну або в тимчасовий контейнер. Разом із прахом часто кладуть металевий жетон із номером кремації. За описами українських ритуальних служб, прах збирають у герметичну пластикову ємність, яку за бажанням родичів ставлять у декоративну урну.

Урну видають у крематорії за довідкою на отримання урни з прахом, її оформлює ритуальна служба крематорію. За словами ритуальної служби, зазвичай урну віддають через 3-5 днів після кремації, строк узгоджують з адміністрацією. Строки й документи для поховання описано в статті про те, як відбувається поховання урни з прахом.

Чи небезпечно відкривати урну з прахом

Інфекційної небезпеки прах не становить: збудники хвороб не витримують температури кремації. За даними американських Центрів з контролю та профілактики захворювань, кремовані останки можна вважати стерильними: так вони пишуть про пріони, найстійкіші до нагрівання збудники. Тому прах безпечний і тоді, коли людина померла від інфекційної хвороби.

Реальний ризик побутовий: прах дає дрібний пил. Він може подразнювати очі, ніс і горло, сильніше в людей з астмою та алергією. Тому, перш ніж відкрити урну з прахом, подбайте про прості запобіжні заходи:

• не відкривайте урну там, де є протяг чи вітер або працює вентилятор;
• не нахиляйтеся обличчям до горловини;
• якщо прах дуже дрібний, надягніть звичайну маску;
• рукавички надягайте за бажанням.

Як відкрити урну з прахом: покроково

Перш ніж розкрити урну, огляньте її і визначте, як вона закрита: від цього залежить, чи вдасться відкрити її вдома.

Що підготувати:

• стійкий стіл і добре світло;
• рушник або неслизький килимок під урну;
• велику тацю або кришку від коробки, щоб зібрати просипані крупинки;
• блюдце для гвинтів;
• лійку або совок;
• другу ємність, якщо прах пересипатимете.

Урну не відкривають на колінах, на килимі та на нестійкій поверхні.

Урна з різьбовою кришкою

1. Поставте урну на рушник або неслизький килимок.
2. Візьміться за кришку чистими сухими руками.
3. Притримуйте основу другою рукою.
4. Повертайте кришку повільно й рівно.
5. Додайте зчеплення, а не сили, якщо кришка не йде: візьміть гумову накладку для відкривання банок, широку гумку або стрічковий ключ.
6. Зупиніться, якщо кришка все одно не рухається.

Керамічну урну не смикають, металеву беруть через м'яку тканину.

Урна з пластиною на гвинтах

1. Постеліть на стіл рушник.
2. Обережно переверніть урну на рушник.
3. Знайдіть шов або гвинти на дні.
4. Доберіть викрутку точно за розміром, зазвичай потрібна хрестова.
5. Послаблюйте гвинти потроху й хрест-навхрест, не викручуючи спершу один бік.

Коли урну не варто відкривати самотужки

Удома не розкривають урну на клеї та урну, запечатану назавжди: таку відкриває ритуальна служба. Туди ж звертаються, якщо:

• кришка не піддається після спроб із гумовою накладкою;
• урна крихка, наприклад керамічна чи скляна;
• не вдається зрозуміти, як вона закрита;
• прах треба розділити на кілька частин;
• ви надто хвилюєтеся.

Чого не робити з урною, яка не відкривається:

• не підважувати шов ножем, викруткою чи ломиком;
• не гріти урну феном або вогнем;
• не лити розчинники;
• не користуватися електроінструментом;
• не крутити урну за ручки й декоративні деталі.

Коли закриваєте урну, перевірте, що різьба чиста, а прокладка на місці, і затягніть кришку щільно, але без зусилля. Клеєм не користуються, якщо урну невдовзі доведеться відкрити знову.

Як пересипати прах в іншу урну і чи можна розділити прах померлого

Пересипати прах в іншу урну й розділити його можна: закон цього не регулює і не забороняє. Урну відкривають, щоб:

• пересипати прах в іншу урну;
• розділити його між родичами;
• розвіяти прах;
• перекласти прах у контейнер, зручний для перевезення.

Щоб пересипати прах, спершу підготуйте другу ємність, лійку або згорнутий із паперу жолобок і велику тацю. Внутрішній пакет розкривають останнім, коли все готове. Прах пересипають над тацею через лійку, жолобком або совком і стежать, щоб він залишався відкритим якомога менше часу.

Прах можна розділити на частини: наприклад, одну поховати на батьківщині людини, а другу там, де вона прожила більшу частину життя. Ритуальна служба може розділити прах замість родини. Церковні правила щодо цього розглянуто нижче. Якщо прах вирішили розвіяти, знадобляться поради щодо розвіювання праху.

Чи можна тримати урну з прахом вдома

Зберігати урну з прахом вдома закон не забороняє, але й не описує такого способу: питання не врегульоване. Приносити урну додому з крематорію і тримати її там теж не заборонено.

Марина Лазуренко, президентка асоціації похоронної справи, в інтерв'ю УНІАН назвала цю тему «сірою зоною» і радше етичним питанням. За її словами, закон не забороняє довго тримати урну вдома і не визначає граничного строку до поховання.

Юридичної відповіді на запитання, чому не можна тримати урну з прахом удома, немає, бо немає заборони. Заперечення інші. Релігійні розглянуто в наступному розділі. Практичне одне: закон описує поховання як дії до поміщення урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, тобто місцем для урни названо могилу і нішу колумбарію, а житло в ньому не згадується.

Що каже церква про зберігання праху вдома і його поділ

Якщо зберігати прах удома не можна, то причина цього не в законі, а в церковних правилах. Позиції церков наведено окремо.

У Православній церкві України кремацію не засуджують. Священник Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ Назар Лозинський пояснює, що християнство не пов'язує спосіб поховання з посмертною долею душі. За його словами, кремація допустима, якщо вона не примусова і прах віддано землі з молитвою.

У Католицькій церкві діє інструкція «Ad resurgendum cum Christo» 2016 року. За нею прах зберігають у священному місці: на кладовищі, у храмі або в спеціально відведеному місці. Тримати прах померлого в житловому будинку не дозволено, відступити від цього можна лише у тяжких і виняткових випадках із дозволу єпископа. Інструкція також забороняє:

• ділити прах між членами родини;
• розвіювати його в повітрі, на землі чи в морі;
• зберігати прах у сувенірах і прикрасах.

У грудні 2023 року Дикастерія доктрини віри уточнила цю позицію: церковна влада може розглянути прохання родини зберегти мінімальну частину праху в місці, значущому для життя померлого, якщо дотримано цивільних норм. Решта праху має перебувати у священному місці.

Священник Юстин Бойко, говорячи про Католицьку церкву, пояснював: церква не проти кремації, якщо не порушено віру у воскресіння і гідний похорон, але прах має бути похований у землю, його не можна розпорошувати чи тримати вдома. Священник Олексій у коментарі ТСН висловив приватну думку: гріха у спалюванні немає, тримати прах удома можна, але немає потреби, бо він призначений для поховання на кладовищі.

Про те, як церкви ставляться до самої кремації, розповідає стаття ставлення до кремації в різних християнських конфесіях.

Чи відкривають урну з прахом на митниці

Як правило, ні: за законом розкриття урни на кордоні це виняток, а не звичайна частина контролю. Під час перевезення через державний кордон герметичну урну опечатують посадові особи. Розкрити її можуть лише у виняткових випадках, якщо є достовірна інформація про заборонені вкладення, і тільки в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров'я, у присутності посадової особи митниці та супровідника або представника перевізника.

Під час огляду в аеропорту урну просвічують рентгеном, правила заздалегідь уточнюють в авіакомпанії.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!