Хто приймає рішення про транспортування пацієнта і як це відбувається

Рішення про транспортування пацієнта з медичного боку ухвалює лікар, який за нього відповідає, а згоду на перевезення дає сам пацієнт. Хто саме вирішує, залежить від ситуації: виклик швидкої, переведення в іншу лікарню чи перевезення після виписки. Родичі вирішують за пацієнта лише як його законні представники.

Хто приймає рішення про транспортування пацієнта (хворого)

З медичного боку рішення про транспортування хворого приймає лікар: за готовність пацієнта до транспортування відповідає лікуючий лікар лікарні, з якої його переводять, а в дорозі відповідальність несе бригада екстреної медичної допомоги (швидка). Згоду на медичне втручання дає сам пацієнт, якщо йому виповнилося 14 років.

Родичі дорослої дієздатної людини не вирішують за неї, їхати їй чи ні. За дитину до 14 років і за людину, визнану недієздатною, згоду дають законні представники. Виняток один: якщо є ознаки прямої загрози життю і отримати згоду об'єктивно неможливо, наприклад людина непритомна, рішення про втручання приймає лікар.

У межах лікарні спосіб перевезення з приймального відділення до лікувального визначає лікар: пішки в супроводі медсестри, на кріслі-каталці, на каталці або на ношах. Докладніше про це розповідає стаття способи транспортування пацієнтів.

Транспортабельність пацієнта: що це і як її оцінюють

Транспортабельним називають пацієнта, якого лікар вважає готовим до перевезення. У стандарті МОЗ «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги» (наказ від 30.07.2026 № 1044) слова «транспортабельність» немає, там ідеться про готовність пацієнта до транспортування. За цю готовність відповідає лікуючий лікар лікарні, з якої пацієнта переводять. Оцінку дає лікар, самостійно її не проводять.

Перед переведенням лікарня, з якої пацієнта відправляють, стабілізує його стан за принципом ABCDE. До цього переліку входять:

• дихальні шляхи;
• насичення крові киснем і дихання;
• кровообіг;
• контроль болю і свідомості;
• іммобілізація;
• зупинка кровотечі;
• рівень цукру в крові;
• температура тіла.

Вона ж забезпечує потрібне обладнання і супровід персоналу.

Як оцінюють ризик, докладно описано в британській настанові з перевезення пацієнтів у критичному стані (2019). Старший лікар письмово оцінює ризик перевезення як низький, середній або високий і за цією оцінкою визначає, хто супроводжує пацієнта. Враховують шкалу раннього попередження NEWS2, стан дихальних шляхів, потребу в препаратах для підтримки тиску, рівень свідомості за шкалою коми Глазго.

За тією самою настановою ретельна стабілізація до виїзду є головним способом уникнути ускладнень у дорозі. Тяжкому пацієнтові перед виїздом забезпечують прохідність дихальних шляхів, перевіряють газообмін і встановлюють щонайменше два венозні доступи. Рішення про переведення тяжкого пацієнта є спільною відповідальністю лікаря, який направляє, і лікаря, який приймає.

Нетранспортабельний пацієнт: що це означає

Нетранспортабельним пацієнта називають тоді, коли на цей момент ризик перевезення для нього вищий за очікувану користь. Це оцінка на поточний момент: у міжнародній практиці діє принцип, за яким пацієнта не можна піддавати втручанню, яке не в його інтересах.

Лікар, який перебуває поруч із пацієнтом, зберігає відповідальність і може скасувати перевезення, якщо стан змінився. Тому транспортування тяжкохворих починають зі стабілізації і лише після неї перевозять.

Є ситуації, коли перевозять негайно, попри тяжкість стану:

• перевезення заради втручання, яке рятує життя, не відкладають через брак вільного ліжка у відділенні інтенсивної терапії (британська настанова);
• у разі станів, які прямо загрожують життю, переведення за стандартом МОЗ проводять негайно за життєвими показаннями бригадою екстреної медичної допомоги, а адміністрацію лікарні повідомляють після;
• пацієнтів із гострим інсультом центри екстреної медичної допомоги перевозять як екстрену допомогу, без погодження з відповідальною особою лікарні, за затвердженим маршрутом.

Якщо лікар вважає перевезення небезпечним, пацієнт і його родичі можуть попросити пояснити, у чому ризик, що потрібно для стабілізації і коли оцінку переглянуть. Лікар зобов'язаний у доступній формі пояснити пацієнтові стан здоров'я, мету обстежень і лікування, прогноз і ризики. Повнолітній пацієнт має право ознайомитися зі своїми медичними документами.

Екстрене транспортування: хто ухвалює рішення про госпіталізацію і куди везе швидка

На екстреному виклику рішення про госпіталізацію приймає керівник бригади екстреної медичної допомоги: лікар, фельдшер або парамедик. Куди везе швидка, визначає диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної допомоги. Про сам виклик є окрема стаття: як правильно викликати швидку допомогу.

Виклики на номер 103 за постановою Кабміну № 1271 поділяють на чотири категорії:

• критичний: немає дихання або воно неефективне, є ознаки масивної кровотечі. Бригада має приїхати за 10 хвилин;
• екстрений: порушення свідомості, кровотеча, ознаки гострого коронарного синдрому або інсульту, розлади дихання. Бригада має приїхати за 20 хвилин;
• неекстрений: потрібна оцінка стану, але відстрочення його не погіршить. Бригада зазвичай не виїжджає, її можуть направити, якщо є вільні бригади і немає доступу до сімейного лікаря;
• непрофільний: пацієнта консультують телефоном.

Норматив може бути перевищений через дороги, погоду, епідемічну ситуацію і воєнний стан.

У разі раптової загрози життю бригада має право госпіталізувати пацієнта до найближчої до місця події лікарні незалежно від її підпорядкування і форми власності.

Якщо пацієнта доставила бригада екстреної допомоги або його перевели з іншої лікарні, госпіталізація безоплатна і направлення не потрібне. Для планової госпіталізації потрібне направлення сімейного лікаря, терапевта, педіатра або лікуючого лікаря. Знайти лікарню з потрібним відділенням і договором з НСЗУ можна через контакт-центр НСЗУ за номером 16-77.

Бригаду екстреної медичної допомоги можна залучати лише до завдань, пов'язаних із наданням екстреної допомоги. Серед них допомога на догоспітальному етапі та під час госпіталізації, а також перевезення за розпорядженням диспетчера пацієнтів, яким потрібен обов'язковий медичний супровід. Перевезення додому після виписки серед завдань бригади не назване. Після виклику бригада письмово інформує пацієнта або його родичів про надану допомогу.

Переведення в іншу лікарню: хто вирішує і як перевести пацієнта

Рішення про переведення в іншу лікарню приймає лікуючий лікар за погодженням з відповідальною особою, яку призначено наказом керівника лікарні. Обов'язкова умова: лікарня, що приймає, підтвердила готовність прийняти пацієнта. Порядок такий:

1. Пацієнт або родина кажуть лікуючому лікареві, що хочуть перевестися, або лікар сам бачить, що потрібен інший рівень допомоги.
2. Лікуючий лікар погоджує переведення з відповідальною особою своєї лікарні: медичним директором, завідувачем відділення або відповідальним лікарем.
3. Лікарня або відділення, що приймає, підтверджує готовність прийняти пацієнта.
4. Пацієнта стабілізують і готують до дороги, лікарня забезпечує обладнання і супровід персоналу.
5. Пацієнта перевозять і передають лікареві, який приймає.

Запис про направлення в разі переведення вносить до електронної системи охорони здоров'я лікуючий лікар. Окремої форми заяви пацієнта та окремого переліку документів для переведення в стандарті МОЗ немає.

Лікуючого лікаря може обрати сам пацієнт або призначити керівник лікарні чи відділення. Пацієнт має право вимагати заміни лікаря. У лікарні за власним вибором пацієнта можуть прийняти, якщо його стан це виправдовує і лікарня може забезпечити лікування. Вибір лікарні не скасовує загального порядку: переведення погоджує лікуючий лікар, а лікарня, що приймає, підтверджує готовність.

Переведення з реанімації до іншої лікарні відбувається за тим самим порядком: пацієнта стабілізують, оцінюють ризик перевезення і за цією оцінкою добирають супровід. Для переведення в межах лікарні з відділення інтенсивної терапії на менш інтенсивний рівень допомоги МОЗ має окремі критерії: воно можливе лише тоді, коли одночасно виконано всі умови. Одна з них: препарати для підтримки тиску відмінено, а середній артеріальний тиск стабільно не нижчий за 65 мм рт. ст. протягом 12-24 годин.

Згода пацієнта і відмова від госпіталізації чи перевезення

Госпіталізація і перевезення потребують згоди пацієнта: її дає сама людина, якщо їй виповнилося 14 років. Відмовитися від лікування, зокрема від госпіталізації, може повнолітній дієздатний пацієнт. За неповнолітнього і за недієздатного відмову заявляють законні представники.

Якщо відмова від госпіталізації чи лікування може призвести до тяжких наслідків, лікар зобов'язаний це пояснити. Якщо пацієнт усе одно відмовляється, лікар бере в нього письмове підтвердження, а якщо отримати його неможливо, складає акт у присутності свідків. Якщо тяжкі наслідки для пацієнта може мати відмова законного представника, лікар повідомляє про це органи опіки та піклування.

Забрати дорослу дієздатну людину з лікарні чи з реанімації «під розписку» родичів не можна: відмову заявляє сам пацієнт. Якщо він непритомний і є пряма загроза життю, рішення про втручання приймає лікар.

Після відмови пацієнт має право знову звернутися по медичну допомогу. Окремої норми, яка дозволяє або забороняє піти зі стаціонару до виписки, немає. Прохання пацієнта відпустити його на певний час не вважається підставою перервати лікування.

Як підготувати пацієнта до перевезення: документи та ліки

Медичну підготовку проводить лікарня, з якої пацієнта відправляють: вона стабілізує його стан, забезпечує обладнання і супровід. За британською настановою в супровідних записах зазначають причину переведення, лікаря, який направив, і лікаря, який приймає, стан пацієнта до перевезення, спостереження і лікування в дорозі.

До планового перевезення сім'я готує:

• паспорт пацієнта;
• виписку з лікарні (епікриз);
• результати обстежень;
• список призначених ліків і супутніх хвороб;
• ліки на час дороги за призначенням лікуючого лікаря.

Пацієнта і родичів інформують на всіх етапах переведення. З пацієнтом говорять про майбутнє перевезення, навіть якщо він непритомний: пояснюють, що і навіщо відбуватиметься. Родичам заздалегідь дають адресу і контакти лікарні, що приймає. Після прибуття бригада передає пацієнта лікареві й медсестрі, які його приймають, і повідомляє історію хвороби, показники, терапію та значущі події в дорозі.

Медичний супровід під час перевезення і реанімобіль: хто їде з пацієнтом

Склад медичного супроводу залежить від оцінки ризику перевезення. За британською настановою пацієнта в критичному стані супроводжують один або двоє навчених і досвідчених медпрацівників. За низького ризику достатньо медсестри або іншого зареєстрованого фахівця, за вищого потрібен ще лікар із навичками реанімації та роботи з дихальними шляхами.

Мінімальний контроль у дорозі для тяжкого пацієнта: постійне спостереження, ЕКГ, артеріальний тиск, насичення крові киснем, температура. У пацієнта на апараті ШВЛ додатково контролюють вуглекислий газ у повітрі, яке він видихає.

Європейський стандарт EN 1789 поділяє санітарні автомобілі на типи.

Реанімобілем у побуті називають автомобіль типу C.

Родичі часто не можуть їхати в машині разом із пацієнтом. Чи можна родичеві їхати в автомобілі екстреної допомоги, вирішує бригада на місці. Якщо перевезення приватне, цю умову обговорюють під час замовлення. Про вибір перевізника й організацію поїздки розповідає стаття як організувати перевезення лежачого хворого.

Перевезення після виписки з лікарні: хто його організовує

Перевезення після виписки організовує сім'я або соціальні служби. За стандартом МОЗ пацієнта виписують, коли йому не потрібне цілодобове спостереження лікаря-спеціаліста і допомогу можна отримувати амбулаторно. Підставою залишити пацієнта в лікарні не вважають:

• очікування планових консультацій чи обстежень, які можна пройти амбулаторно;
• вихідний день;
• відсутність транспорту, якщо не було спроб організувати соціальну допомогу.

Виписка не означає припинення медичної допомоги: змінюється її формат, основним контактом залишається сімейний лікар. Стандарт допускає госпіталізацію за соціальними показаннями: немає безпечного житла, є ризик насильства, неможливо безпечно контролювати лікування вдома.

Про те, як перевозити людину (сидячи, лежачи, із супроводом), запитують лікуючого лікаря до виписки. Перевезення додому після виписки серед завдань бригади 103 не назване. Чи можна організувати перевезення лежачого хворого з лікарні додому безоплатно, уточнюють у лікарні та в управлінні соціального захисту громади.

Якщо після виписки людині потрібен постійний догляд, який удома забезпечити не вдається, у каталозі «Пансіони UA» зібрано пансіонати, які приймають лежачих і людей після лікарні.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!