Ритуальний агент і ритуальне шахрайство: як не стати жертвою після смерті близької людини

Ритуальний агент представляє ритуальну службу або приватну фірму й оформлює замовлення на похорон. За законом виконавця ритуальних послуг обирає родина, а не швидка, поліція чи морг. Ритуальне шахрайство починається там, де родині в перші години нав'язують фірму, платні послуги й «місце» на кладовищі, яке за законом виділяють безоплатно.

Ритуальний агент і ритуальна служба: хто це за законом

Похоронну сферу регулює Закон України «Про поховання та похоронну справу» № 1102-IV від 10 липня 2003 року. За статтею 9 цього закону ритуальною службою називають спеціалізоване комунальне підприємство, яке створює орган місцевого самоврядування. У місті це міська ритуальна служба: вона організовує поховання, надає послуги з необхідного мінімального переліку і продає предмети ритуальної належності, а також може надавати послуги поза переліком.

Приватне ритуальне бюро чи агентство надає послуги за договором із ритуальною службою (стаття 10 закону про поховання). Без такого договору працювати на цьому ринку не можна, це підтвердив Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 910/3270/19. Безпідставно відмовити фірмі в договорі ритуальна служба не має права. Агент представляє одну з цих організацій. Його роботу самі служби описують так: він приїжджає на виклик родини, пояснює порядок дій, пропонує варіанти поховання відповідно до побажань і бюджету та оформлює замовлення.

Ритуальний агент приїхав без виклику: звідки в нього ваша адреса і що робити

Викликати агента чи ні, вирішує родина. Агента, який прийшов або зателефонував сам, можна не впускати і нічого в нього не підписувати.

У пресі описано, звідки такі агенти дізнаються адресу. За словами колишньої державної уповноваженої Антимонопольного комітету, працівники, які приймають виклик про смерть, можуть за винагороду передавати дані ритуальним фірмам, і тоді агенти самі телефонують родичам або приходять додому. Ту саму проблему Антимонопольний комітет описував у пропозиціях до законопроєкту про поховання. Стаття 7 закону про поховання гарантує конфіденційність інформації про померлого.

Про нав'язливі візити йдеться у статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів»: вона забороняє нечесну підприємницьку практику. До агресивної практики закон відносить повторювані візити до житла всупереч вимозі їх припинити, постійні повідомлення без згоди людини і створення враження, що не можна піти, не уклавши договір або не заплативши. Правочини, вчинені з використанням такої практики, закон називає недійсними.

Якщо агент прийшов без запрошення:

• попросіть назвати фірму і показати документ, який підтверджує, що він у ній працює;
• не віддавайте оригінали документів (свідоцтво про смерть, паспорт померлого) до укладення договору;
• вимагайте припинити візити і дзвінки;
• запишіть назву фірми, ім'я агента і номер телефону, з якого телефонували.

Шахрайство на похоронах: які схеми описано і як їх розпізнати

Нижче прийоми, які описували журналісти, Антимонопольний комітет і слідство. Жодна з цих ситуацій сама собою не доводить обману, але це привід перевірити виконавця до першого платежу.

Про те, як відомості про смерть потрапляють до агентів, є і дані слідства. За повідомленням Державного бюро розслідувань від 15 березня 2024 року, у Миколаєві двоє правоохоронців, за версією слідства, продавали ритуальному агентству відомості про померлих із закритої бази разом із контактами родичів. Іноді родині телефонували через 3 хвилини після повідомлення про смерть до поліції. Учасникам повідомили про підозру.

У пресі описано й випадки, коли поліцейські наполягали на перевезенні тіла до платного моргу. Погоджуватися родина не зобов'язана. Неофіційний продаж місць на кладовищі Антимонопольний комітет називав «чорним ринком»: бронювання місць законом не врегульоване.

Закон України про поховання та похоронну справу: що вирішує родина

Закон про поховання та похоронну справу залишає головні рішення за самою людиною і за родиною. За родиною закон залишає таке:

• Хто ховає (стаття 11). Поховання покладають на виконавця волевиявлення померлого. Якщо такої вказівки немає або виконавець відмовився, ховають чоловік або дружина, батьки (усиновлювачі), діти, сестра, брат, дід або баба, онук (правнук) чи інша особа, яка взяла на себе це зобов'язання.
• Воля померлого (стаття 6). Людина може за життя висловити згоду або незгоду на патологоанатомічний розтин, побажання щодо місця поховання, звичаїв, поховання поруч із певними раніше померлими або кремації та доручити виконання волі конкретній людині. Дії з тілом мають відповідати цій волі.
• Вибір виконавця послуг (стаття 12). Той, хто взяв на себе зобов'язання поховати померлого, має право сам обирати виконавців ритуальних послуг серед фірм, які уклали договір із ритуальною службою, а в селі із сільським головою.
• Договір-замовлення (стаття 12). Його укладають у ритуальній службі на підставі свідоцтва про смерть. У примірному договорі-замовленні зазначають виконавця послуг, якого обрав замовник, і ритуальна служба оформлює замовлення з урахуванням його побажань щодо виконавців.
• Документи в день звернення (стаття 11). Лікарське свідоцтво про смерть видає заклад охорони здоров'я, свідоцтво про смерть і довідку про смерть видають органи реєстрації актів цивільного стану або виконавчі органи місцевих рад. Отримати документи можна й за довіреністю.

Які документи і в якому порядку отримувати, розповідає стаття що робити в разі раптової смерті людини. Стаття 13 закону передбачає допомогу на поховання для того, хто взяв на себе похорон: кому і скільки платять, розібрано у статті допомога на поховання пенсіонера.

Ритуальні послуги: ціни, мінімальний перелік ритуальних послуг і хто затверджує тарифи

Вартість ритуальних послуг із необхідного мінімального переліку встановлює виконавчий орган місцевої ради (статті 9 і 10 закону про поховання). Він же затверджує тарифи ритуальної служби на послуги поза переліком, а приватні фірми беруть за свої послуги поза переліком ціну, узгоджену із замовником.

Необхідний мінімальний перелік ритуальних послуг затверджено наказом Держжитлокомунгоспу № 193 від 19 листопада 2003 року. У ньому 10 пунктів:

1. оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
2. оформлення свідоцтва про поховання;
3. копання могили вручну або механізованим способом, опускання труни в могилу, засипання, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили;
4. демонтаж і монтаж надгробка в разі підпоховання в наявну могилу;
5. кремація;
6. поховання або підпоховання урни з прахом у колумбарну нішу, наявну могилу чи ґрунт;
7. зберігання урни з прахом у крематорії;
8. організація відправлення труни з тілом або урни з прахом за межі України;
9. запаювання оцинкованої труни;
10. замуровування урни з прахом у колумбарну нішу.

Рахунок перевіряють так: кожен рядок звіряють із тарифами на стенді ритуальної служби і просять розписати в договорі-замовленні кожну послугу та її ціну. У приватної фірми прейскурант просять до підписання договору. За статтею 12 закону ціни мають будуватися на принципах доступності, економічної обґрунтованості, відкритості та прозорості структури ціни.

Скільки коштує місце на кладовищі і чи треба за нього платити

Місце для поховання на кладовищі виділяють безоплатно (стаття 25 закону про поховання), тож платити за нього не треба. Плату за саме місце закон не передбачає, тому вартість місця на кладовищі офіційно не встановлена, і купити його не можна. Платять за роботи: копання могили, опускання труни, засипання і формування намогильного насипу. Вони входять до мінімального переліку й оплачуються за тарифом виконкому.

Безоплатно виділяють і місце для родинного поховання, коли родичі хочуть поховати поруч двох і більше померлих. Ділити кладовища на розряди за майновим станом закон не допускає (стаття 23). Кладовище можуть повністю або частково закрити для нових поховань, якщо вільних місць немає. Тоді ховати можна лише на родинних місцях або підпохованням за згодою користувача місця.

Після поховання тому, хто ховав, видають свідоцтво про поховання. Документ видає спеціалізоване комунальне підприємство, а де його немає, виконавчий орган місцевої ради. Його власник вважається користувачем місця: він має право встановити надгробок у межах могили і вирішувати питання про підпоховання. Без його згоди ховати в тій самій могилі інших померлих і встановлювати надгробок заборонено.

Бронювання місця і плату за нього закон не передбачає, прямої заборони теж немає. Антимонопольний комітет називав таку практику корупційним ризиком. Про те, чи можна забронювати місце на кладовищі заздалегідь, є окрема стаття.

Послуги моргу та бальзамування тіла: які з них платні

Платними в морзі державної або комунальної лікарні можуть бути підготовка тіла до поховання або кремації (послуги перукаря, косметолога, бальзамування тіла) і зберігання тіла в холодильній камері патологоанатомічного бюро після дослідження понад норму перебування. Що саме платне і скільки коштує, видно з переліку платних послуг закладу з цінами.

У пресі описано випадки, коли родичам у лікарні натякали, що довідку про смерть видадуть лише наступного дня, якщо не замовити послуги. За тими самими публікаціями і документом Антимонопольного комітету, частину приміщень комунальних моргів орендують приватні ритуальні фірми, а санітари можуть працювати в них за сумісництвом. Тому людина, яка в морзі пропонує послуги, може представляти приватну фірму, а не заклад.

Що робити:

• уточніть, кого представляє людина, яка пропонує послуги;
• попросіть перелік платних послуг закладу з цінами;
• платіть через касу і беріть квитанцію;
• нагадайте, що за законом документи для поховання видають у день звернення;
• у разі відмови телефонуйте до контакт-центру Міністерства охорони здоров'я: 0 800 60 20 19.

Чи можна відмовитися від розтину у вашому випадку, уточнюють у лікаря закладу.

Скарга до Держпродспоживслужби, гаряча лінія МОЗ, поліція: куди звертатися

Адресат скарги залежить від того, хто порушив ваші права: ритуальна служба чи фірма, лікарня або людина, яка обманом отримала гроші.

Скаргу на ритуальну службу або фірму подають до виконкому, бо за статтею 8 закону про поховання місцеві ради та їхні виконавчі органи контролюють дотримання законодавства про захист прав споживачів щодо ритуальних послуг. Держпродспоживслужба приймає звернення за телефонами (044) 244-82-02, (050) 230-04-28, (044) 279-79-89 і через електронну форму на consumer.dpss.gov.ua/e-form. У зверненні зазначають прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, суть питання і вимогу, ставлять підпис і дату.

Шахрайство описує стаття 190 Кримінального кодексу України (ККУ): це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. За частиною 1 статті покарання таке: штраф від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи, або виправні роботи до 2 років, або пробаційний нагляд до 3 років, або обмеження волі до 3 років. За особливо великого розміру чи вчинення організованою групою (частина 5) це позбавлення волі від 5 до 12 років із конфіскацією майна. Завищена ціна сама собою не означає шахрайства: чи є склад злочину, вирішують слідство і суд.

Заяву про шахрайство подають до поліції, телефон 102. Для скарги і заяви зберігають договір-замовлення, квитанції та чеки, назву і реквізити фірми, ім'я агента, номер телефону, з якого телефонували, дату і час візиту. Чи можна використати аудіо- або відеозапис розмови як доказ, уточнюють у юриста. Безоплатну юридичну консультацію дають бюро системи безоплатної правової допомоги, їхні адреси і телефони є на legalaid.gov.ua.

Як не стати жертвою шахраїв після смерті близької людини: порядок дій

Щоб захиститися від шахраїв, у перші дні діють у такому порядку:

1. Залучіть родича або друга, який спокійніше переносить ситуацію.
2. Не підписуйте нічого в агента, якого не викликали, і не віддавайте йому оригінали документів.
3. Оберіть виконавця самі: порівняйте щонайменше дві пропозиції і тарифи на стенді ритуальної служби.
4. Укладіть договір-замовлення, де розписано кожну послугу та її ціну, і платіть лише після його підписання.
5. Не платіть за саме місце на кладовищі.
6. У морзі платіть лише за послуги, які замовили, через касу і з квитанцією.
7. Зберігайте договір, квитанції, імена і телефони.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!