Що говорити на поминках: як побудувати промову і приклади своїми словами

Якщо ви не знаєте, що сказати на поминках, говоріть про саму людину: коротко, своїми словами і за простим планом. Нижче цей план, зразки промови для рідних, друзів і колег, слова на 40 днів і на роковини, а також що відповідати, коли дають за поману.

Що говорять на поминках і хто говорить першим

На поминках говорять слова пам'яті про померлого: згадують, яким він був, дякують йому і тим, хто прийшов. Обов'язкового тексту немає, слова для поминок кожен добирає сам. Першими за звичаєм говорять найближчі родичі.

У православній традиції поминальну трапезу починають із молитви: читають «Отче наш» і «Упокой, Господи, душу...», на початку подають кутю. Під час трапези старший читає молитву за упокій, називають ім'я померлого, і всі разом тричі кажуть «Вічна пам'ять». Слова про людину звучать між молитвою на початку і «Вічною пам'яттю».

Молитися за померлого можна і своїми словами, а особливою церква вважає молитву за померлих під час Літургії. Сам поминальний обід церква не регулює і обов'язковим не вважає. Православний священник радить не влаштовувати обід зі страху перед людьми і не залазити в борги: можна зібрати лише найближчих. Про організацію трапези є окрема стаття: як організувати поминальний обід.

За звичаєм спочатку говорять найближчі родичі, потім друзі, далі знайомі та колеги. Часто хтось із рідних веде обід і надає слово. Суворого правила, хто має виступати, немає. Зазвичай говорить близький родич (син, донька, чоловік або дружина), який може володіти собою. Виступати нікого не зобов'язують.

Тостів на поминках не виголошують. За звичаєм тут не цокаються, а замість тосту кажуть слова пам'яті та «Вічна пам'ять» або «Царство Небесне». Поминальний обід не застілля, алкоголь за звичаєм обмежують або не подають.

Промова на поминальному обіді: план із п'яти частин

Промову будують із привітання, кількох спогадів і слів пам'яті. Цей план підходить і тому, хто думає, що говорити на поминальному обіді, і тому, хто говоритиме під час прощання.

1. Зверніться до присутніх і скажіть, ким ви доводилися померлому. Серед гостей можуть бути люди, які не знають вас особисто.
2. Скажіть про втрату коротко, без подробиць смерті. Обставини хвороби та останніх днів до промови не входять.
3. Розкажіть 2-3 конкретні спогади, які показують характер людини. Підійдуть випадок із дитинства, з роботи, з подорожі або побутова дрібниця.
4. Скажіть, що людина залишила по собі: справу, звички, цінності, які передала іншим. Ця частина пояснює, чому її пам'ятатимуть.
5. Закінчіть подякою померлому і тим, хто прийшов, обіцянкою пам'ятати і словами «Вічна пам'ять» або «Царство Небесне». Так усі зрозуміють, що ви завершили.

Жалобна промова і на поминках, і на похороні не має бути довгою. На поминальному обіді зазвичай говорять кілька людей, тому один виступ короткий: 1-3 хвилини. Для прощальної промови на похороні поради дають більший запас: у практиці британських похоронних бюро вона триває 5-10 хвилин (приблизно 700-1200 слів), в інших порадах для жалобної промови називають орієнтир не більше 5 хвилин. Коротка конкретна промова краща за довгу.

До промови включають конкретні спогади, характерні звички і слівця людини. Слова на поминальному обіді звучать краще, коли вони свої, без готових формул. Добрий легкий гумор доречний, якщо він пасує людині та родині.

Промова на поминках своїми словами: приклади

Гарні слова про людину, яка померла, складаються з конкретних спогадів, тому готовий текст завжди доводиться переробляти. Нижче чотири зразки за планом із п'яти частин: від дитини, від чоловіка або дружини, від друга і від колеги. У квадратні дужки підставте своє, змініть рід і звертання та додайте власний спогад.

Від сина або доньки

Добрий день. Я [ім'я], [син або донька] [ім'я померлого]. Дякую, що ви сьогодні з нами. Тата не стало [коли], і звикнути до цього ми ще не встигли. Скажу про те, яким він був. Тато [звичка або риса]. Пам'ятаю, як [спогад із дитинства]. А коли щось не виходило, він казав: «[його улюблена фраза]». Він навчив мене [чого навчив], і я стараюся робити так само. Тату, дякую тобі за все. Дякую всім, хто підтримав нашу родину цими днями. Вічна пам'ять.

Від чоловіка або дружини

Я [ім'я], чоловік [ім'я]. Дякую всім, хто прийшов її згадати. Мені її бракує, і більше про втрату я не говоритиму. Розповім, якою вона була вдома. [Ім'я] щоранку [звичка]. Коли [ситуація], вона [що робила]. Вона [чим займалася] і вміла [що вміла], а ще навчила цього [кого]. Дякую тобі за роки, які ми прожили разом. Дякую вам, що пам'ятаєте її. Царство Небесне.

Від друга

Мене звати [ім'я], ми з [ім'я] товаришували з [відколи]. Важко звикнути, що йому вже не зателефонуєш. Він був із тих, хто [риса]. Він [чим займався], а у вільний час [захоплення]. Якось [коротка історія]. І ще одне: [добра смішна історія, якщо вона доречна]. Після нього залишилася [справа, яку він почав], і ми її не покинемо. [Ім'я], дякую тобі за дружбу. Дякую рідним, що покликали мене сюди. Світла пам'ять.

Від колеги

Я [ім'я], ми з [ім'я] працювали разом у [де] [скільки років]. Від усіх колег висловлюю співчуття родині. На роботі [ім'я] знали як людину, яка [риса]. Коли [робоча ситуація], він [що робив]. Мене він навчив [чого навчив]. Те, що він зробив для [справа або колектив], залишиться і працюватиме далі. Дякую йому за це. Дякую родині за нагоду сказати ці слова. Вічна пам'ять.

Якщо цей зразок скоротити, він підійде і як виступ на похороні колеги.

Почати можна однією з таких фраз:

• «Ми зібралися, щоб згадати [ім'я]...»
• «Мені важко говорити, але я хочу подякувати...»
• «Мене звати [ім'я], я [ким доводилися] [ім'я померлого]...»
• «Я розповім про [ім'я] те, що пам'ятаю сам...»
• «Дякую всім, хто сьогодні прийшов...»

Прощальна промова на похороні: що сказати і зразок

Прощальна промова на похороні відрізняється від слів за поминальним столом: її кажуть під час прощання, біля труни або на кладовищі, коротко і без побутових подробиць. Порожнім розмовам і пліткам там не місце.

Жалобна промова на похороні будується за тим самим планом із п'яти частин, тільки стислим: ким ви доводилися померлому, один спогад, подяка, обіцянка пам'ятати. Прощальне слово на похороні можна звернути до самої людини, на «ти».

Зразок прощальної промови від родича:

[Ім'я], сьогодні ми прощаємося з тобою. Я [ім'я], [ким доводилися]. Тебе не стало [коли], і звикнути до цього важко. Ти був людиною, яка [риса]. Я запам'ятаю, як [один спогад]. Дякую тобі за [за що вдячні]. Ми пам'ятатимемо тебе і берегтимемо те, що ти нам залишив: [справа або цінність]. Дякую всім, хто прийшов попрощатися з [ім'я]. Вічна пам'ять.

Прощальна промова, приклад для друга:

Я [ім'я], друг [ім'я]. Ми дружили з [відколи]. Він був [риса], і поруч із ним [що змінювалося поруч із ним]. Пам'ятаю, як [короткий випадок]. Він умів [що вмів], і цього мені бракуватиме. [Ім'я], дякую тобі за дружбу і за [за що вдячні]. Я пам'ятатиму. Дякую його рідним за нагоду сказати ці слова. Світла пам'ять.

Якщо виступ на похоронах дається важко, заздалегідь домовтеся, хто підхопить промову, коли ви не зможете продовжити. Про поведінку на церемонії розповідає стаття етикет на похоронах.

Промова на 40 днів після смерті і слова на роковини смерті

Коли людину поминають на 40-й день або через рік, говорять уже менше про втрату, більше згадують і дякують. Можна розповісти, що змінилося без людини і що рідні продовжують робити в її пам'ять. Слова на 40 днів після смерті теж кажуть своїми словами, за тим самим планом.

За православним переданням 40-й день пов'язують із приватним судом над душею та із 40-денним постом Христа. Священник УГКЦ називає дати 9 і 40 днів символічними.

Поминальні слова на 40 днів

Сьогодні сорок днів, як [ім'я] немає з нами. Дякую, що ви знову прийшли. За цей час ми не раз згадували, як вона [спогад]. У домі досі [що нагадує про людину]. Ми продовжуємо [справа або звичка, яку зберегли], бо так робила вона. [Ім'я], дякуємо тобі за [за що вдячні]. Ми пам'ятаємо. Царство Небесне.

Слова на роковини смерті

Минув рік, як не стало [ім'я]. Ми зібралися, щоб згадати його разом. За цей рік [що змінилося в родині]. Його [звичка або слівце] ми згадуємо досі й продовжуємо [що робите в його пам'ять]. Мені особливо дорогий спогад про те, як [спогад]. Дякую кожному, хто цього року був поруч із нашою родиною. Вічна пам'ять.

На думку православного священника, поминати заздалегідь не можна, а перенести поминання можна лише вимушено, наприклад якщо в потрібний день у храмі немає служби.

Що треба казати, коли дають за поману

Коли дають частування або річ за поману, тобто на помин душі, за звичаєм відповідають «Царство Небесне», «Вічна пам'ять» або «Нехай Бог прийме». Можна назвати померлого на ім'я. Це звичай, обов'язкового тексту відповіді немає. Замість «земля пухом» церква радить бажати вічного спокою, світлої пам'яті та Царства Небесного.

Відповісти можна так:

• «Царство Небесне [ім'я]»;
• «Вічна пам'ять»;
• «Нехай Бог прийме»;
• «Світла пам'ять [ім'я]».

Які слова не говорять на поминках і похороні

І слова на поминках, і промова під час прощання оминають ті самі теми. З тексту прибирають:

• сімейні конфлікти та образи;
• плітки й особисті таємниці померлого;
• його помилки та борги;
• суперечливі думки, зокрема про політику і спадщину;
• докладний переказ біографії;
• подробиці хвороби та смерті;
• вимушений гумор;
• штампи та пафосні фрази.

Православна церква України у 2020 році пояснювала, що фраза «земля пухом» не відображає християнського погляду: на кладовищі залишається тіло, а душа переходить до вічного життя. Церква радить бажати померлому вічного спокою, світлої пам'яті та Царства Небесного.

Що сказати на поминках: як підготувати промову, щоб не збитися

Щоб не збитися, промову готують заздалегідь і читають з аркуша. Коли ви вже вирішили, що скажете, записаний текст допомагає не загубити думку від хвилювання.

1. Запишіть промову заздалегідь, повністю: від звертання до гостей до останньої фрази.
2. Прочитайте текст уголос щонайменше тричі. Так чутно, де ви збиваєтеся і скільки часу триває промова.
3. Роздрукуйте його великим шрифтом: від 14 pt, через подвійний інтервал.
4. Позначте в тексті паузи і говоріть повільно.
5. Домовтеся заздалегідь, хто дочитає, якщо ви не зможете продовжити.
6. Поставте поруч склянку води.
7. Не соромтеся сліз: під час промови вони нормальні. Зупиніться, зробіть паузу і продовжуйте.

Виступати нікого не зобов'язують. Якщо відчуваєте, що не зможете говорити, передайте слово тому, з ким домовилися заздалегідь.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!