Інгаляції для дітей: з якого віку можна робити і яким має бути дитячий інгалятор

Інгаляції для дітей небулайзером із маскою роблять з перших днів життя, але лише за призначенням педіатра. Без призначення маленькій дитині інгаляції не роблять навіть із фізрозчином. Нижче пояснено, коли інгаляції потрібні, що робити за температури, що дає фізрозчин і яким має бути дитячий інгалятор.

З якого віку можна робити інгаляції дітям: немовлята і діти до року

Інгаляції можна робити з перших днів життя: небулайзер із маскою застосовують у дітей будь-якого віку. Умова одна: інгаляції призначив педіатр. Небулайзер для немовлят часто потрібен тому, що іншими інгаляторами такі малі діти користуватися ще не можуть.

Вік залежить не від приладу, а від ліків. Препарат, дозу, кількість процедур на день і тривалість курсу дитині призначає лікар. З якого віку дозволений конкретний препарат, зазначено в інструкції до нього, і в різних препаратів цей вік різний.

Серед педіатрів є й обережніша позиція: немовлятам і дітям до 1-2 років інгаляції без показань не рекомендують, бо такі діти ще не вміють відкашлювати мокротиння. Для батьків висновок такий: інгаляції для дітей до року і до 2 років «про всяк випадок» не роблять, зокрема й із фізрозчином. Тільки за призначенням лікаря.

Якщо в немовляти проблеми з диханням, потрібен огляд педіатра або дитячого пульмонолога, а не домашні інгаляції. Чи потрібен інгалятор, лікар вирішує після огляду.

Інгаляції для дітей від кашлю: коли вони потрібні, а коли ні

Інгаляції потрібні не щоразу, коли дитина кашляє. Небулайзер перетворює рідкі ліки на аерозоль із дуже дрібних частинок (1-5 мкм), який дитина вдихає через маску або мундштук, і застосовують його у разі хвороб бронхів і легень. Чи потрібні інгаляції від кашлю для дітей, вирішує лікар після очного огляду.

Лікар призначає інгаляції, якщо в дитини:

• бронхіальна астма;
• муковісцидоз або бронхоектази;
• несправжній круп (ларингоспазм) або обструктивний бронхіт: це найчастіші приводи в дітей молодшого віку.

Небулайзер не потрібен:

• якщо в дитини звичайний нежить: інгаляції при нежиті дітям не допомагають;
• якщо в дитини гайморит;
• поки дитину з кашлем не оглянув лікар: спершу встановлюють причину.

Під час застуди й кашлю дитині допомагають прості заходи без небулайзера. Їй дають достатньо пити, а якщо повітря в домі сухе, вмикають зволожувач. Замість інгаляції від нежитю для дітей беруть сольові краплі або спрей: по 2-3 краплі в кожну ніздрю, після чого слиз відсмоктують аспіратором або дитина висякується.

Дітям, старшим за 1 рік, дають мед, по 2-5 мл; до року мед давати не можна. Безрецептурні ліки від кашлю та застуди не рекомендують дітям до 4 років, а з 4 до 6 років їх дають лише за порадою лікаря.

Окремий випадок: несправжній круп, за якого в дитини гавкітливий кашель, охриплий голос і шумний вдих. Перша допомога тут: прохолодне вологе повітря. Дорослий бере дитину на руки вертикально і підходить до відчиненого вікна або виходить надвір. Якщо є підозра на несправжній круп, дитину терміново показують лікареві, а якщо їй важко дихати, викликають швидку (103). Ліки через небулайзер у разі тяжкого утруднення вдиху призначає лікар.

Інгаляції з фізрозчином: що дає фізрозчин для інгаляцій

Фізрозчин для інгаляцій потрібен насамперед як розчинник для ліків. Сам він зволожує слизову оболонку, але не лікує. Фізрозчин це стерильний 0,9% розчин натрію хлориду, і ліки для небулайзера розводять тільки ним, не водою.

Загальний об'єм розчину в камері небулайзера зазвичай 2-4 мл. Скільки в ньому ліків і скільки фізрозчину, називає лікар.

Інгаляція фізрозчином без ліків зволожує слизову оболонку і зменшує подразнення при сухому кашлі. Переконливих доказів, що вона пришвидшує одужання від застуди, немає. Тож дихати фізрозчином замість лікування не можна: лікування такі інгаляції не замінюють.

У невеликому дослідженні 40 підлітків 6 днів поспіль раз на день дихали 3 мл фізрозчину по 10 хвилин. Контрольної групи не було, а показники дихання покращилися лише в дітей з ознаками звуження бронхів.

Інгаляції з фізрозчином для дітей мають те саме вікове правило, що й інгаляції з ліками: за призначенням лікаря їх роблять з перших днів життя, а без призначення дитині до 2 років не роблять. Інгаляції фізрозчином при нежиті не потрібні: сольовий розчин закапують у ніс.

Скільки разів на день і скільки днів робити інгаляції, зокрема з фізрозчином, визначає лікар: єдиної норми немає. Частота залежить від препарату. Протизапальні препарати зазвичай призначають 1-2 рази на день, бронхолітики й муколітики 2-3 рази на день, а за гострих станів лікар може збільшити кількість інгаляцій до 4-6 на день. Самостійно курс не продовжують.

Чи можна робити інгаляції при температурі

Єдиного порога температури для інгаляцій немає. Чи можна дихати небулайзером при температурі, вирішує лікар, який призначив інгаляції.

При якій температурі можна робити інгаляції, педіатри визначають по-різному. Позицій три:

• висока температура сама собою не є протипоказанням до інгаляції небулайзером, якщо лікар не сказав інакше;
• за нормальної і трохи підвищеної температури (37-37,9 °C) інгаляції дозволені, а за 38 °C і вище від них відмовляються;
• інгаляції можна робити до 37,5 °C, вище не можна.

Інгаляції з ліками, які лікар призначив як лікування (у разі астми, несправжнього крупу, обструктивного бронхіту), через температуру самостійно не скасовують: телефонують лікареві й питають. Інгаляції із самим фізрозчином «для зволоження» при температурі 38 °C і вище не роблять.

Парові інгаляції при температурі не роблять, і дітям їх не роблять узагалі: про це нижче, у розділі про протипоказання.

Сама температура теж може бути приводом показати дитину лікареві того самого дня: у дитини до 3 місяців це 38 °C і вище, у дитини, старшої за 3 місяці, 39 °C і вище. Докладніше у статті про те, коли підвищена температура стає приводом для виклику швидкої.

Дитячий інгалятор: чим небулайзер для дітей відрізняється від дорослого

Дитячий інгалятор відрізняється від дорослого не способом розпилювання, а насадками й оформленням. У дитячому комплекті маски меншого розміру, а сам прилад часто роблять із малюнками або у вигляді іграшки.

Вибрати інгалятор для дитини допомагає лікар: який інгалятор для дітей кращий, залежить від призначених ліків.

Насадку добирають за віком. Маленькій дитині потрібна маска, яка закриває ніс і рот, мундштук підходить дітям приблизно з 5-6 років. Маска має відповідати розміру обличчя і прилягати щільно: крізь щілини ліки виходять у повітря, і дитина отримує меншу дозу.

Небулайзер шумить, і до цього дитину готують: попереджають заздалегідь, вмикають прилад разом із нею і показують на собі, що це не страшно. Якщо шум лякає немовля, прилад ставлять на рушник або килимок і беруть довшу трубку.

Спейсер для дітей це порожня пластикова камера: з одного боку в неї вставляють дозований аерозольний інгалятор, з другого є мундштук або маска. Таке пристосування працює без електрики. Зі спейсером і маскою ліки з дозованого інгалятора можуть отримувати навіть немовлята: маска дає змогу вдихнути дозу за шість звичайних вдихів. Спейсер потрібен лише для ліків у дозованому інгаляторі, які призначив лікар: фізрозчин і розчини для небулайзера в нього не заливають.

Спейсер миють теплою водою з мийним засобом і сушать на повітрі, зазвичай раз на місяць, точніше за інструкцією. Окропом його не обробляють: він може деформуватися. Порошковим інгалятором, де потрібен сильний і швидкий вдих, багато дітей можуть користуватися приблизно з 5-6 років.

Як правильно робити інгаляцію дитині та як дихати небулайзером

Під час інгаляції дитина сидить прямо, дихає спокійно і не розмовляє. Порядок дій такий:

1. Вимийте руки.
2. Зберіть прилад і приєднайте трубку до компресора.
3. Налийте в камеру ліки в призначеній дозі та щільно закрийте її.
4. Посадіть дитину прямо. Немовля тримайте на руках вертикально.
5. Тримайте камеру вертикально.
6. Щільно прикладіть маску до носа і рота дитини або дайте їй обхопити мундштук губами.
7. Увімкніть прилад.
8. Стежте, щоб дитина дихала спокійно, доки ліки в камері не закінчаться: наприкінці прилад починає розпилювати з перебоями.
9. Вимкніть прилад.

Про загальні правила роботи з приладом розповідає стаття лікування за допомогою небулайзера.

Інгаляцію припиняють і зв'язуються з лікарем, якщо в дитини з'явилися:

• сильний неспокій або збудження;
• часте або сильне серцебиття;
• задишка.

Це можуть бути ознаки надлишку ліків. Якщо в дитини запаморочилася голова, процедуру зупиняють, дитину кладуть, і вона спокійно дихає 5-10 хвилин. Якщо запаморочення повторюється, потрібна консультація лікаря.

Скільки хвилин триває інгаляція

Інгаляція триває від 5 до 20 хвилин, це залежить від приладу і ліків. У дітей зазвичай 5-10 хвилин, іноді до 15 хвилин. Скільки часу дихати небулайзером, визначають не за годинником, а за камерою: процедуру закінчують, коли ліки закінчилися. Кількість інгаляцій на день називає лікар.

Якщо дитина плаче або боїться

Дитина, яка плаче або крутиться, може не отримати всю дозу ліків. Поки діти дихають інгалятором, їх займають книжкою або мультфільмом. Маску тримають на обличчі всю процедуру.

Що зробити після інгаляції

Після інгаляції через маску дитині вмивають або протирають обличчя: за тривалого контакту ліки можуть подразнювати шкіру. Після гормональних препаратів і антибіотиків дитині дають прополоскати рот кип'яченою водою кімнатної температури.

Після кожної інгаляції камеру і маску або мундштук промивають теплою проточною водою і сушать на чистому паперовому рушнику; раз на день їх можна мити з м'яким мийним засобом. Замочувати їх можна 1-2 рази на тиждень у розчині з 1 частини столового оцту (не оцтової есенції) і 2 частин теплої води, якщо цього не забороняє інструкція до приладу. Трубку не миють, фільтр міняють за інструкцією до приладу. Чищення потрібне, щоб у приладі не розмножувалися бактерії, які можуть спричинити інфекцію легень.

Коли не можна робити інгаляції дітям і чим небезпечні парові інгаляції

Інгаляції небулайзером не роблять за кількох станів, а парові інгаляції дітям не роблять узагалі. Протипоказання, які називають педіатри:

• непереносимість призначеного препарату;
• кровохаркання і легенева кровотеча;
• схильність до носових кровотеч;
• спонтанний пневмоторакс;
• тяжка серцева недостатність і порушення ритму серця;
• непритомний стан.

За тяжкого загального стану дитини інгаляції вдома не роблять, викликають лікаря.

У небулайзер не можна заливати:

• олії, зокрема ефірні;
• відвари й настої трав, приготовані вдома: вони не стерильні;
• спиртові розчини;
• розчини з осадом або твердими частинками;
• ліки для приймання всередину: сиропи, розчинені таблетки.

Різні препарати не можна змішувати в одній камері без призначення лікаря.

Чим небезпечні парові інгаляції

Парові інгаляції небезпечні опіком. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) прямо попереджає: не давайте дітям дихати парою над посудиною з гарячою водою. Коли в дитини несправжній круп, її теж не заводять у кімнату з парою і не дають вдихати пару.

Кокрейнівський огляд (6 випробувань, 387 осіб) не виявив ні користі, ні шкоди від вдихання підігрітого вологого повітря під час застуди. У Нідерландах за 1998-2007 роки до опікових центрів з опіками від парових інгаляцій потрапила 31 людина, 19 із них діти. Із 6 пацієнтів, яким знадобилася пересадка шкіри, 5 були дітьми.

Інгаляція перед сном і після їжі: чи можна їсти та спати після інгаляції

Інгаляцію роблять не раніше ніж через 1-1,5 години після їжі: на повний шлунок дихати важче. Через скільки часу після інгаляції можна їсти, залежить від їжі: гарячої їжі та гарячого пиття дитині не дають протягом години, а на звичайну їжу й пиття заборони немає.

Чи можна робити інгаляцію перед сном, педіатри відповідають по-різному. Одна позиція: інгаляції з бронхолітиками краще робити за 1-2 години до сну, а протизапальні препарати сну зазвичай не заважають. Інша: у разі хвороб дихальних шляхів останню інгаляцію закінчують за 3-4 години до сну, щоб мокротиння встигло відійти. Спати після інгаляції можна, а за скільки часу до сну можна робити інгаляції, каже лікар, який призначив препарат.

Коли дитині потрібен лікар, а коли швидка

Швидка потрібна насамперед тоді, коли дитині важко дихати. Швидку (103) викликають, якщо:

• дитині важко дихати: вона крекче або стогне під час дихання, дихає часто, крила носа роздуваються, під час вдиху живіт або проміжки між ребрами втягуються;
• у диханні з'являються паузи;
• шкіра, губи або язик стали синіми чи сірими;
• дитина дуже млява, її важко розбудити;
• дитина не може ковтати, і в неї тече слина.

До лікаря того самого дня звертаються, якщо:

• застуда не минає, а посилюється;
• дитина їсть або п'є набагато менше, ніж зазвичай;
• підгузок залишається сухим 12 годин і довше;
• у дитини до 3 місяців температура 38 °C і вище;
• у дитини, старшої за 3 місяці, температура 39 °C і вище;
• дитина незвично млява або дратівлива.

Несправжній круп зазвичай минає за 48 годин, але якщо є підозра на нього, дитину показують лікареві терміново. До огляду дитину саджають прямо і заспокоюють: плач посилює симптоми. Дітей до 3 місяців і дітей у тяжкому стані скеровують до лікарні.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!