Документи для поховання: повний перелік і хто їх видає

Документи для поховання оформлюють ланцюжком: спершу лікарське свідоцтво про смерть, потім свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС, далі документи для кладовища або крематорію і для допомоги на поховання. Лікарське свідоцтво, свідоцтво про смерть і довідку про смерть за законом видають у день звернення. Після реєстрації смерті також видають витяг з Державного реєстру актів цивільного стану, він знадобиться для допомоги на поховання.

Які документи потрібні для поховання: перелік і порядок оформлення

Які документи потрібні для поховання і хто їх видає, зібрано в таблиці. Порядок поховання померлих з погляду документів такий: спершу медичний документ, потім реєстрація смерті, далі документи для кладовища або крематорію і для допомоги на поховання.

Документи для поховання людини може отримати виконавець волевиявлення померлого або особа, яка взялася поховати, зокрема за довіреністю. Основа переліку: Закон України «Про поховання та похоронну справу» № 1102-IV. Що потрібно для поховання людини на кожному етапі і як відбувається оформлення документів для поховання, розписано нижче.

Лікарське свідоцтво про смерть: хто видає і що для нього потрібно

Лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) видає заклад охорони здоров’я. За цим медичним документом реєструють смерть. У побуті його називають довідкою про смерть, але це не та довідка про смерть, яку стаття 11 Закону відносить до документів відділу ДРАЦС.

• Людина померла вдома й ознак насильства немає: свідоцтво без розтину видає лікар, який констатував смерть, за оглядом тіла та медичною документацією.
• Людина померла в лікарні під час лікування: свідоцтво видає лікарня.
• Проводили судово-медичну експертизу: свідоцтво видає судово-медичний експерт за її результатами. Які ще документи потрібні, щоб забрати тіло, уточнюють у слідчого.

Для лікарського свідоцтва про смерть потрібні паспорт померлого і його медичні документи (медична карта, виписки). Кого викликати і що робити в перші години, описано в статті що робити, якщо померла людина.

Які документи потрібні для отримання свідоцтва про смерть

Для свідоцтва про смерть потрібні медичний документ і паспорт заявника. Смерть реєструють у відділі ДРАЦС, у ЦНАП або в органі місцевого самоврядування, який виконує цю функцію. Під час воєнного стану можна звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС, незалежно від місця проживання померлого і місця смерті.

Для реєстрації смерті приносять:

• медичний документ: лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерську довідку про смерть або свідоцтво про перинатальну смерть, а замість них може бути рішення суду про встановлення факту смерті;
• паспорт заявника;
• паспорт померлого, його на практиці теж приносять.

Заяву про реєстрацію смерті подають не пізніше ніж через 3 дні з дня смерті або виявлення тіла. Якщо медичний документ отримати неможливо, строк 5 днів.

Після реєстрації на руки видають свідоцтво про смерть і витяг з Державного реєстру актів цивільного стану. Витяг потрібен, зокрема, для допомоги на поховання. Довідку про смерть називає стаття 11 Закону. Чи видають її зараз окремо, чи її роль виконує витяг, уточнюють у відділі ДРАЦС.

Якщо медичного документа немає, відділ ДРАЦС видає письмову відмову в реєстрації. З нею звертаються до суду із заявою про встановлення факту смерті, а після рішення суду знову йдуть до ДРАЦС.

Чи потрібен дозвіл на поховання і чи можна поховати без свідоцтва про смерть

Окремого документа «дозвіл на поховання» в переліку статті 11 Закону немає: там названі лікарське свідоцтво про смерть, свідоцтво про смерть і довідка про смерть. На практиці поховання оформлюють за свідоцтвом про смерть, так зазначено в пам’ятці київського відділу державної реєстрації смерті.

Переліки документів і для кладовища, і для крематорію називають саме свідоцтво про смерть, тож розраховувати на поховання лише за лікарським свідоцтвом не слід. Для кремації в окремих випадках додатково потрібна письмова згода поліції або прокуратури, про це в розділі про кремацію.

Документи для поховання на кладовищі та місце для могили

Для поховання на кладовищі потрібні свідоцтво про смерть і документ, що посвідчує особу того, хто ховає:

• свідоцтво про смерть;
• документ, що посвідчує особу виконавця волевиявлення, родича або особи, яка взялася поховати;
• договір-замовлення з ритуальною службою (орієнтовну форму затверджено наказом Держжитлокомунгоспу № 193 від 19.11.2003).

Поховання покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо його немає або він відмовився, поховати можуть чоловік або дружина, батьки, діти, брати, сестри, дід, баба, онуки, правнуки або інша особа, яка взялася поховати. Детальніше про те, хто має право організовувати похорон, є окрема стаття.

Місце для поховання виділяють безоплатно за зверненням виконавця волевиявлення або особи, яка взялася поховати. Для поховання двох і більше померлих за бажанням родича безоплатно виділяють місце для родинного поховання. Копання могили, перевезення та інші ритуальні послуги оплачують окремо.

Підпоховання в існуючу родинну могилу: які документи потрібні

Підпоховання, яке в побуті називають підзахороненням, і встановлення надгробка без згоди користувача місця поховання заборонені. За київською пам’яткою, для підпоховання потрібні:

• оригінал і копія свідоцтва про смерть померлого;
• свідоцтво про поховання раніше похованого близького родича або документ про його смерть;
• згода користувача місця поховання.

За однією копією свідоцтва про смерть дозвіл на підпоховання не видають. В інших містах перелік уточнюють у комунальному підприємстві кладовища.

Свідоцтво про поховання і довідка про поховання: хто видає

Свідоцтво про поховання видає спеціалізоване комунальне підприємство (служба кладовища) після поховання, а де такого підприємства немає, виконавчий орган сільської, селищної або міської ради. Отримує його користувач місця поховання. У Києві, за пам’яткою, його видають ритуальні служби КП «Спецкомбінат ПКБО» або «Київський крематорій». Хто видає свідоцтво про поховання у вашому місті, підкажуть у службі кладовища.

Свідоцтво дає право встановлювати надгробок у межах могили, вирішувати питання про підпоховання та вчиняти інші законні дії.

Документа з назвою «довідка про поховання» закон не називає. Хто видає довідку про поховання, залежить від того, який документ мають на увазі: довідку про смерть від відділу ДРАЦС, свідоцтво про поховання від служби кладовища, документ ритуальної служби про витрати або довідку про здійснення поховання.

Довідка про здійснення поховання є адміністративною послугою, у пошуку її також називають довідкою про проведення поховання. Її видають виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, на практиці через ЦНАП, людині, яка здійснила поховання, зокрема за власний кошт. Потрібні паспорт громадянина України, свідоцтво про смерть і документ про родинний зв’язок з померлим (свідоцтво про народження або про шлюб). Строк 1 робочий день, послуга безоплатна. Порядок визначає кожна громада, тому деталі уточнюють у ЦНАП.

Документи для кремації

Документи для кремації подає виконавець волевиявлення померлого:

• волевиявлення померлого: усне при свідках або письмове, засвідчене в установленому порядку;
• договір-замовлення на кремацію;
• свідоцтво про смерть;
• документ, що посвідчує особу виконавця волевиявлення.

Письмова згода поліції або прокуратури на кремацію потрібна, якщо смерть настала внаслідок самогубства, раптово від невідомих причин, від тілесних ушкоджень, за підозри на злочин або якщо тіло знайдено. Неопізнані тіла не кремують.

Кремацію проводять не раніше ніж через 24 години після смерті. Строк можуть скоротити, якщо було судово-медичне дослідження і про це є відмітка в лікарському свідоцтві про смерть. Після оформлення видають довідку на отримання урни з прахом.

З переліком і вартістю ритуальних послуг крематорію виконавець волевиявлення ознайомлюється до оформлення. Про те, як проводять поховання урни з прахом, розповідає окрема стаття.

Документи для допомоги на поховання в ПФУ

Допомогу на поховання пенсіонера виплачує Пенсійний фонд України особі, яка здійснила поховання. За загальним правилом це дві місячні пенсії померлого. За Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» це три місячні пенсії, але не менше п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Точний розмір уточнюють у ПФУ.

Документи для допомоги на поховання в ПФУ:

• паспорт і РНОКПП (ідентифікаційний код) заявника;
• заява, її заповнюють на прийомі;
• свідоцтво про смерть;
• витяг з Державного реєстру актів цивільного стану;
• реквізити банківського рахунку.

Якщо померла застрахована людина, яка не отримувала пенсію, допомогу на поховання теж виплачує ПФУ, родині або іншій особі, яка здійснила поховання. Звертаються до сервісного центру ПФУ, умови уточнюють там.

Якщо померлий ніде не числився, тобто не був пенсіонером і не був застрахований, допомогу може призначити орган місцевого самоврядування. Документи в цьому випадку такі:

• заява;
• копія РНОКПП заявника;
• копія свідоцтва або довідки про смерть;
• документи про витрати на ритуальні послуги;
• довідка про відкриття рахунку в банку.

Особливі випадки: смерть за кордоном, безоплатне поховання, самотні люди

Правила поховання в Україні окремо описують три ситуації.

• Смерть за кордоном. Смерть реєструють у консульстві або посольстві України. Якщо є належно оформлене письмове волевиявлення, тіло можуть поховати в Україні за сприяння консульства або посольства.
• Поховання за рахунок держави, тобто державного або місцевого бюджету. Його передбачено для окремих категорій, наприклад учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Повний перелік уточнюють в органі соцзахисту.
• Самотні люди і ті, від поховання яких відмовилися родичі. Порядок їхнього поховання визначає Кабінет Міністрів України.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!