Що таке пансіонат для людей похилого віку і чим він відрізняється від будинку для літніх

Що таке пансіонат для людей похилого віку, можна пояснити одним реченням: це заклад цілодобового проживання, де людина отримує житло, харчування, допомогу в побуті та гігієні, нагляд і догляд. Від державного будинку-інтернату приватний пансіонат відрізняється власником, порядком поселення та оплатою: до приватного поселяють за договором, до державного за рішенням органу соцзахисту. Обсяг догляду і медичних послуг залежить від конкретного закладу.

Пансіонат це: значення слова і чим пансіон відрізняється від пансіонату

Пансіонат це заклад, де надають житло разом із харчуванням. Так називають і місця відпочинку, і заклади для постійного проживання літніх людей.

Різниця між пансіоном і пансіонатом у тому, що слово «пансіон» має два значення. Перше: житло з харчуванням, звідси вислів «жити на пансіоні». Друге: закритий навчальний заклад із проживанням. Пансіонатом називають сам заклад: місце відпочинку або дім, де постійно живуть літні люди.

Слово «пансіонат» походить від французького pension, тому його пишуть через «а». Форма «пенсіонат» помилкова: так пишуть через співзвучність зі словом «пенсія».

Пансіонат для людей похилого віку: що це і які послуги там надають

Пансіонат для людей похилого віку це заклад, де людина живе цілодобово, а персонал годує її, допомагає в побуті та гігієні, наглядає і доглядає. Догляд у пансіонаті для літніх людей складається з побутових послуг:

• проживання в одномісній кімнаті або в кімнаті на кількох людей;
• харчування за режимом;
• допомога в гігієні;
• прибирання і зміна білизни;
• допомога під час пересування;
• нагляд.

У приватних пансіонатах до цього зазвичай додають дозвілля, прогулянки і зв'язок із рідними, зокрема відеозв'язок. Точний перелік послуг уточнюють у закладі.

Людина може жити в пансіонаті постійно або тимчасово. Обсяг догляду залежить від стану людини і профілю закладу: одним досить допомоги в побуті, лежачим людям потрібен посилений догляд.

Медична частина залежить від закладу. Пансіонат не лікарня: ліки призначає лікар, а персонал видає їх за призначенням і стежить, щоб людина їх приймала. У разі гострого погіршення викликають лікаря або швидку, лікують у лікарні.

Пансіонат і будинок для літніх людей: це одне й те саме чи ні

За набором послуг це близькі заклади: і там, і там людина живе, харчується й отримує догляд. Різниця у власнику, порядку поселення та оплаті.

«Будинок для літніх людей» і «будинок для людей похилого віку» це нейтральні розмовні назви, «будинок престарілих» побутова. У нормативних актах державні заклади стаціонарного догляду називаються «будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю».

Чим відрізняється пансіонат від будинку для літніх у цьому, державному, значенні, показує таблиця.

До державного будинку-інтернату приймають людей пенсійного віку і тих, кому до нього залишилося не більше ніж півтора року, а також людей з інвалідністю, старших за 18 років, яким потрібен сторонній догляд. Умова: за висновком лікарської комісії перебування в інтернаті людині не протипоказане.

Оплата в державному закладі залежить від доходу. Частина категорій отримує послуги коштом бюджету. За середньомісячного доходу від двох до чотирьох прожиткових мінімумів встановлюють диференційовану плату, за доходу понад чотири прожиткові мінімуми людина платить повністю. Конкретний розмір уточнюють в органі соцзахисту.

До приватного пансіонату поселяють за договором між закладом і самою людиною або її представником. Направлення органу соцзахисту для цього не потрібне, а послуги, умови й вартість фіксують у договорі.

Що таке геріатричний пансіонат

Геріатричний пансіонат це назва, за якою стоять два різні типи закладів: державний будинок-інтернат і приватний пансіонат, що робить наголос на догляді за людьми з хронічними хворобами та деменцією.

У державному секторі так називається частина будинків-інтернатів. Приклад: Київський геріатричний пансіонат. За інформаційною карткою столичної адміністрації це будинок-інтернат для стаціонарного догляду за літніми людьми та людьми з інвалідністю. Умови влаштування та оплати там такі самі, як описано вище для державних будинків-інтернатів: рішення ухвалює орган соцзахисту, плата залежить від доходу.

Приватний геріатричний пансіонат це заклад, який так себе називає, бо робить наголос на догляді за людьми з хронічними хворобами та деменцією. Чи є в штаті лікар, чи чергує медсестра цілодобово і чи має заклад ліцензію на медичну практику, уточнюють у конкретному пансіонаті.

Геріатрія і лікар-геріатр: що це

Геріатрія це розділ медицини про хвороби та догляд у похилому віці. Геріатр це лікар, який спеціалізується на медичних потребах літніх людей. Зазвичай це терапевт або сімейний лікар із додатковою підготовкою.

До геріатра частіше звертаються після 65 років, особливо після 75. Він зважає і на тіло, і на настрій, і на мислення, і на соціальну ситуацію людини, стежить за поєднанням ліків і координує лікування, коли хронічних хвороб кілька. Геронтолог поняття ширше: це фахівець зі здоров'я та добробуту літніх людей, і він не обов'язково лікар.

Слово «геріатричний» у назві пансіонату не означає, що геріатр є в штаті. Склад персоналу уточнюють у закладі.

Які бувають пансіонати: державні й приватні, загального типу та з особливим доглядом

Види пансіонатів для літніх розрізняють за власником і за профілем догляду.

За власником:

• Державні будинки-інтернати, зокрема геріатричні пансіонати. Їхню роботу регулює Типове положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, яке Кабмін затвердив постановою у вересні 2020 року. Серед пріоритетів такого закладу названо реабілітаційні заходи.
• Приватний пансіонат. Він працює як надавач соціальних послуг недержавного сектору (ФОП або юридична особа) за Законом України «Про соціальні послуги».

Надавачів соціальних послуг вносять до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. Перед договором можна запитати в приватного пансіонату, чи внесений він до цього реєстру.

За профілем:

• загального типу, для людей, які обслуговують себе самі;
• з посиленим доглядом для лежачих людей;
• для людей з деменцією: там серед іншого обмежено вільний вихід, щоб людина не загубилася.

Профіль уточнюють насамперед: від нього залежить, чи підійде заклад людині.

Хоспіс до цього переліку не входить. Хоспіс і паліативний догляд це окремий вид допомоги для невиліковно хворих людей, де головне полегшити біль і симптоми. Пансіонат може приймати лежачих людей, але хоспісом від цього не стає.

Умови проживання в пансіонаті для літніх: догляд, ліки, нагляд

Умови проживання в різних пансіонатах різні, тому їх з'ясовують до заселення і звіряють із договором. Ось про що варто запитати.

• Профіль догляду. Чи приймає пансіонат лежачих людей і людей з деменцією.
• Кімната. Бувають одномісні та на кількох людей, кількість місць у кімнаті впливає на ціну.
• Харчування. Скільки разів на день годують і чи зважають на дієту, яку призначив лікар.
• Побут. Як часто прибирають і змінюють білизну, хто допомагає з гігієною та під час пересування.
• Нічний персонал. Черговий уночі є в частині закладів, а не в усіх.
• Ліки. У пансіонаті для людей похилого віку контроль прийому ліків влаштовано так: ліки призначає лікар, персонал видає їх за призначенням і стежить, щоб людина їх прийняла. Запитайте, хто саме за це відповідає.
• Моніторинг здоров'я і нагляд. Запитайте, хто стежить за самопочуттям людини і що роблять, якщо їй стало гірше. У частині закладів є кнопка виклику персоналу та відеоспостереження у спільних зонах.
• Особисті речі та меблі. У частині приватних пансіонатів дозволяють взяти свої речі, а іноді й власні меблі. Це обговорюють заздалегідь.
• Дозвілля і зв'язок із рідними. Які заняття та прогулянки є, чи можна спілкуватися відеозв'язком.
• Відвідування. Коли і як рідні можуть приїжджати.

Послуги, умови й вартість фіксують у договорі, тому усні обіцянки варто звірити з його текстом. У договорі дивляться на перелік послуг, на те, що оплачується окремо, і на умови розірвання.

Для чого потрібен пансіонат і кому він підходить

Пансіонат потрібен, коли літня людина вже не може безпечно залишатися сама, а рідні не можуть доглядати її цілодобово. Про пансіонат думають у таких ситуаціях:

• людина падає;
• забуває вимкнути газ або воду;
• плутає ліки;
• не може сама подбати про гігієну та їжу;
• відновлюється після інсульту або перелому.

Пансіонат не обов'язково означає переїзд назавжди. Частина пансіонатів приймає на якийсь час: на період відновлення або поки рідні у від'їзді. Мінімальний термін уточнюють у закладі.

Дієздатну людину поселяють до пансіонату лише за її згодою. Договір підписує вона сама або представник за довіреністю. За недієздатну людину вирішує опікун на підставі рішення суду.

Альтернатива пансіонату це догляд удома з доглядальницею. Як обрати між ними, пояснює стаття доглядальниця чи будинок для літніх людей.

Як потрапити до пансіонату і скільки коштує проживання

Як потрапити до пансіонату для літніх, залежить від того, державний він чи приватний. До державного будинку-інтернату документи подають до органу соцзахисту або ЦНАП, і соцзахист ухвалює рішення про поселення; оплата там залежить від доходу людини. До приватного пансіонату поселяють за договором без направлення соцзахисту, вартість записують у договорі.

Перед договором приватний пансіонат перевіряють особисто: приїжджають подивитися кімнати й спільні зони, розмовляють із персоналом, читають договір. Документи і кроки описано в статті як оформити літню людину в будинок для людей похилого віку, ціни в статті скільки коштує проживання в будинку для літніх. У каталозі «Пансіони UA» можна порівняти приватні пансіонати у своєму місті за умовами і зв'язатися з ними безпосередньо.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!