Товари для реабілітації та догляду вдома: що потрібно і як обрати

Товари для реабілітації не бувають одним списком на всіх: набір залежить від того, чи може людина ходити, чи сама вона миється і ходить до туалету. Нижче розібрано, які групи засобів бувають, хто допомагає їх обрати, що можна отримати безоплатно і що взяти з собою в реабілітаційний центр.

Що таке реабілітація і яке реабілітаційне обладнання потрібне вдома

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, реабілітація це набір заходів, які допомагають людині з хворобою або травмою якомога краще давати собі раду в повсякденному житті та зменшують обмеження. Приклади з переліку ВООЗ: вправи для сили, руху і рівноваги після інсульту, зміни в оселі літньої людини, які знижують ризик падінь.

Реабілітацією займається команда: фізичний терапевт, ерготерапевт, терапевт мови і мовлення (логопед), психолог, лікар і медсестра з реабілітації. Скільки триває реабілітація, наперед сказати не можна: єдиного строку немає, він залежить від тяжкості хвороби та ускладнень. Після інсульту реабілітацію зазвичай починають через 24-48 годин, ще в лікарні, а тривати в тій чи іншій формі вона може місяці або роки.

Реабілітаційне обладнання для дому в офіційних документах називають допоміжними засобами. Вони допомагають зберегти або поліпшити здатність людини рухатися, обслуговувати себе, спілкуватися, бачити і чути. ВООЗ зараховує до них, наприклад, крісла колісні, окуляри, протези і слухові апарати.

Товари для реабілітації: з чого почати і хто допомагає обрати

Перелік реабілітаційного обладнання в кожної людини свій, тому до купівлі великих речей запитайте фізичного терапевта або лікаря, що саме потрібно. Вид палиці чи ходунків допомагає обрати хірург або фізичний терапевт. Крісло колісне радять обирати після оцінювання у фахівця, спробувавши різні види.

Товари для лежачих хворих і загалом товари для догляду за хворими не обов'язково одразу купувати. Прокат інвалідних візків, ходунків та іншого обладнання стає в пригоді, коли річ хочеться спробувати до купівлі або коли вона потрібна на короткий строк.

В Україні після виписки зі стаціонарного реабілітаційного відділення палиці, милиці, ходунки, крісла колісні, крісла-туалети й ортези можуть видати в тимчасове безоплатне користування за договором через кабінет асистивних технологій лікарні.

Що підготувати вдома до виписки:

• ліжко на першому поверсі або на рівні входу, якщо це можливо;
• телефон під рукою;
• потрібні речі на висоті від пояса до плечей;
• стілець із твердою спинкою в кухні, спальні та ванній;
• прохід без дротів і незакріплених килимків;
• добре освітлення в дверних прорізах, нічники в коридорі й темних кімнатах.

Для самообслуговування є дрібні пристосування: губка і ложка для взуття на довгій ручці, захоплювач для предметів, пристосування для надягання шкарпеток, чашка з двома ручками.

Палиця для ходьби, милиці, ходунки та інвалідний візок: кому що підходить

Палиця для ходьби буває двох основних видів: з одним наконечником і з чотирма опорами. У побуті її називають також «тростина» або «ціпок». Якщо є сильний біль, слабкість або проблеми з рівновагою, палиці може бути замало: тоді з лікарем обговорюють милиці або ходунки.

Висоту палиці підганяє фахівець. Руків'я має бути на рівні зап'ястка, лікоть під час опори трохи зігнутий. Палицю тримають у руці, протилежній слабкій або прооперованій нозі.

Ходунки для дорослих бувають без коліс, з 2 і з 4 колесами, можуть мати гальма, кошик і сидіння. Ходунки на колесах називають також ролаторами. Без коліс зручніше в приміщенні, з колесами надворі.

Руків'я ходунків мають бути на рівні стегон, лікті трохи зігнуті, висоту теж підганяє фахівець. Наконечники й колеса перевіряють щодня, зношені замінюють. Взуття для ходьби з палицею або ходунками потрібне з нековзною підошвою, без підборів і без шкіряної підошви. Види ходунків розібрано в окремій статті: як вибрати ходунки для літніх людей.

Крісло колісне (у побуті інвалідний візок) буває ручним і з електроприводом. Коли обирають ручне, зважають на те, чи пересуватиметься людина сама, чи її возитиме помічник.

Подушка від пролежнів, матрац і поручень: що потрібно лежачій людині

Для профілактики й лікування використовують засоби від пролежнів: спеціальні матраци й подушки. Підвестися з ліжка допомагають поручень та інші пристосування.

Ризик пролежнів вищий, якщо людина мало рухається, нещодавно перенесла операцію або лежала в реанімації, має недостатню вагу, поганий кровообіг, порушену чутливість, набряклу, вологу чи пошкоджену шкіру або якщо пролежні вже були раніше.

Матрац і протипролежнева подушка не скасовують догляду: положення тіла треба регулярно змінювати, а шкіру оглядати щодня. Лежачу людину повертають кожні 2 години і під час кожного повороту оглядають шкіру. Якщо є почервоніння або рани, звертаються до лікаря.

Пристосування для тих, кому важко вставати:

• поручень, який кріпиться до ліжка;
• підставки, що піднімають ліжко вище;
• ремінь-петля, щоб підняти ногу на ліжко;
• крісло з відкидною спинкою, з якого легше вставати.

Підйомник, пересувний або стаціонарний, входить до державного переліку допоміжних засобів реабілітації, як і протипролежневі матраци й подушки. Про саме ліжко є окрема стаття: як вибрати медичне ліжко.

Негайно зверніться до лікаря, якщо:

• шкіра в місці тиску стала гарячою, набряклою або червоною;
• з'явився гній;
• піднялася температура;
• біль сильний або наростає.

Сидіння для ванни, стілець для душу і поручні: як зробити ванну безпечною

Щоб літня людина могла митися сидячи і триматися за опору, у ванній кімнаті потрібні нековзні килимки, поручні та стілець для ванни чи лава для душу.

• Килимки. На дно ванни кладуть нековзний килимок на присосках або клеять гумові наліпки. На підлогу біля ванни теж кладуть нековзний килимок, підлогу тримають сухою.
• Поручні. Їх кріплять до стіни біля ванни та унітаза вертикально або горизонтально, не навскіс. Тримач для рушників як поручень не використовують: він не розрахований на вагу людини.
• Стілець для купання. У душі миються сидячи: на стільці або лаві з нековзними гумовими наконечниками на ніжках. Якщо стілець ставлять у ванну, обирають модель без підлокітників.
• Мило і шампунь. Їх кладуть так, щоб по них не треба було вставати, тягнутися чи повертатися.
• Гаряча вода. Температуру у водонагрівачі виставляють не вище 49 °C, щоб людина не обпеклася.

Сидіння для ванни й душу, підставки і сходинки для ванни та поручні для ванної кімнати входять до державного переліку допоміжних засобів реабілітації.

Насадка на унітаз, стілець-туалет і поручні для туалету

Висока насадка на унітаз полегшує сідання і вставання та допомагає уникнути падінь. У магазинах її називають також насадкою на унітаз для людей з інвалідністю. Поручні для туалету кріплять до стіни так само, як у ванній.

Замість унітаза можна користуватися стільцем-туалетом (його називають і кріслом-туалетом): це сидіння з вбудованою ємністю. Його ставлять там, звідки важко дійти до туалету. Туалет або стілець-туалет потрібен на тому поверсі, де людина проводить день.

У разі сильного нетримання додатково використовують сечоприймач, у побуті його називають «качка». Шлях до туалету вночі роблять зручнішим: прибирають килимки й меблі, об які можна перечепитися, і ставлять нічник.

Урологічні прокладки, підгузки для дорослих та одноразові пелюшки: що коли потрібно

За легкого й помірного підтікання вистачає тонких прокладок або вбирних трусів, за сильного нетримання потрібні об'ємніші вироби. Добирати засоби за сильного нетримання краще після огляду в лікаря.

Урологічні прокладки випускають для жінок і для чоловіків. Чоловікам, якщо сеча підтікає краплями, підходить спеціальний чоловічий вкладиш.

Пелюшки для дорослих (їх називають також поглинальними) бувають одноразові й багаторазові, багаторазові залишаються сухими на дотик. У продажу поширені розміри 60х60 і 60х90 см.

Розмір і вбирність добирають за таблицею виробника на упаковці. Зручно мати вироби різної вбирності: більшої на ніч і в дорогу, меншої на день. Докладніше про це: як вибрати підгузки для літньої людини.

Засоби догляду за лежачими хворими: піна, серветки і захисний крем

Засоби гігієни та догляду за лежачими хворими потрібні, щоб вимити людину в ліжку і захистити шкіру в разі нетримання. Для миття знадобляться:

• рукавички;
• таз із теплою водою, близько 41 °C;
• мило, звичайне або таке, що не потребує змивання (до таких засобів належить і піна для миття);
• 2 м'які серветки або губки; замість них можна взяти вологі серветки для лежачих хворих, які не потребують змивання, щонайменше 7 штук;
• сухий рушник;
• лосьйон;
• гребінець і приладдя для гоління.

Шкіру не труть, а промокають, складки витирають насухо. Миття це нагода оглянути шкіру, особливо складки та місця над кістковими виступами.

У разі нетримання сечі шкіру очищають м'якою серветкою і дають їй висохнути на повітрі. Захисний (бар'єрний) крем, наприклад на основі вазеліну, захищає шкіру від сечі. В аптеках захисний крем продають і під назвою «крем від попрілостей для дорослих».

Тренажери для реабілітації вдома: коли вони потрібні

Тренажер купують після того, як фізичний терапевт склав план вправ, а не до цього. До початку будь-якої програми вправ питають команду, яка веде пацієнта: лише вона може сказати, чи безпечне навантаження.

Після інсульту використовують чотири види навантажень: на витривалість, силові, на рівновагу і на розтягування. У клініках застосовують роботизовані пристрої, які допомагають ослабленій кінцівці багато разів повторювати рух.

У джерелах, за якими написано цю статтю, даних про користь домашніх педальних тренажерів і велотренажерів немає. Чи потрібен педальний тренажер для ніг і рук або велотренажер для реабілітації, який саме і з яким навантаженням, вирішує фізичний терапевт.

Заняття припиняють, якщо:

• стало важко дихати;
• з'явився біль;
• самопочуття погіршилося.

Якщо за кілька хвилин не стало краще, зв'язуються з лікарем. Вправу, яка спричиняє біль, не продовжують: її просять змінити.

Засоби реабілітації безоплатно і що взяти з собою в реабілітаційний центр

Як отримати засоби реабілітації безоплатно

За інформацією Мінсоцполітики, право на безоплатні допоміжні засоби реабілітації мають, серед інших, дорослі й діти з інвалідністю, літні люди, військовослужбовці та цивільні, які постраждали від війни. За пам'яткою Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, допоміжні засоби реабілітації отримують усі, хто їх потребує, незалежно від статусу й віку, якщо є медичні показання.

Підстава це висновок про необхідність забезпечення допоміжними засобами реабілітації. Його видають лікарсько-консультативна комісія (ЛКК), військово-лікарська комісія, мультидисциплінарна реабілітаційна команда або експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи; такі команди з 1 січня 2025 року працюють замість МСЕК. Лікар має вказати у висновку всі потрібні засоби.

1. Пройдіть огляд і отримайте висновок.
2. Подайте заяву: онлайн через Соціальний портал Мінсоцполітики (soc.gov.ua) або електронний кабінет особи з інвалідністю, письмово в ЦНАП, орган соціального захисту населення чи територіальне відділення Фонду або через соціального працівника закладу, де людина лікується чи проходить реабілітацію.
3. Отримайте електронне направлення: заяву розглядають 3 робочі дні, після цього воно формується.
4. Оберіть підприємство з переліку на сайті Фонду.
5. Замовте виріб.
6. Отримайте виріб і підпишіть акт.

Основні документи до письмової заяви: висновок, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та ідентифікаційний код. Засіб можна купити самостійно й отримати компенсацію в межах граничної ціни: для цього звертаються до територіального відділення Фонду з оригіналами платіжних документів.

Держава поділяє допоміжні засоби реабілітації на 6 груп: протезно-ортопедичні вироби; спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; засоби пересування; допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому; меблі та оснащення; спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією. До переліку входять, серед іншого, палиці, милиці, ходунки і крісла колісні.

Підгузки, пелюшки та урологічні прокладки в переліку не названі: про безоплатне забезпечення ними питають у сімейного лікаря та в органі соціального захисту за місцем проживання.

Що взяти з собою в реабілітаційний центр

Точний перелік дає сам заклад, його запитують до госпіталізації. У стаціонар беруть:

• денний одяг, у якому зручно займатися: спортивний костюм або вільні штани, футболки, теплу кофту;
• 1-2 пари зручного розношеного взуття і капці з нековзною підошвою;
• білизну, шкарпетки, одяг для сну;
• туалетне приладдя;
• окуляри, слуховий апарат, зубні протези;
• свою палицю, ходунки або крісло колісне з подушкою та обома підніжками;
• свої ліки й актуальний список призначень;
• відомості про алергію та особливу дієту.

Одяг підписують. Цінні речі та великі суми грошей не беруть.

З документів потрібні:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• виписки з лікарні;
• результати обстежень і знімки (МРТ, КТ, рентген);
• список ліків, які людина приймає;
• направлення лікаря.

У каталозі «Пансіони UA» зібрано реабілітаційні центри й пансіонати, які приймають людей на відновлення після інсульту, травм та операцій.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!