Безпека літньої людини поза домом: при деменції, діабеті та в негоду

Безпека літньої людини поза домом тримається на трьох речах: що людина має при собі, чи знають люди навколо, кому телефонувати, і чи знає родина, що робити в перші хвилини, якщо вона не повернулася. Стаття для родичів людини з деменцією, діабетом або іншою хронічною хворобою, яка виходить на вулицю сама або гуляє з вами.

Що має бути з собою у літньої людини поза домом

Людина з деменцією повинна мати при собі посвідчення особи або медичний браслет, щоб сторонні могли дізнатися про хворобу і про те, де вона живе. На картці чи браслеті пишуть ім'я, відомості про хворобу і телефон близької людини.

У кишені та на одязі:

• картка з іменем, відомостями про хворобу і телефоном близької людини;
• нашивка або ярлик з іменем на одязі;
• мобільний телефон;
• ліки, якщо людина йде на кілька годин;
• вода;
• для людини з діабетом щось солодке: солодкий напій, цукор або таблетки глюкози.

Одяг підписують: нашивку на манжеті чи рукаві, де вказано ім'я і телефон когось із близьких, людина не зніме і не забуде вдома, на відміну від браслета й телефону. Багатьом людям із деменцією допомагають будильник, нотатки та нагадування в телефоні, а про час приймання ліків нагадують таблетниці із сигналом.

Удома під рукою тримають свіжу фотографію людини великим планом: вона знадобиться поліції, якщо людина загубиться. Сусідів, знайомих поблизу і продавців найближчих магазинів попереджають про хворобу, залишають їм номер телефону і просять одразу зателефонувати, якщо вони побачать людину саму, розгублену або одягнену не за погодою. Діагноз не привід для сорому: що більше людей навколо знають, то швидше людина повернеться додому.

На ранній стадії деменції з людиною домовляються про час щоденного зв'язку і разом переглядають плани на день: куди вона йде і коли повернеться.

Чому люди з деменцією йдуть з дому

Коли людина з деменцією йде з дому, так вона може виявляти свої почуття: її дратує, що її не розуміють, або їй заважає обстановка. Поштовхом буває певний час доби, шум і безлад у домі, прохання зробити те, чого вона не хоче. Піти з дому і заблукати може будь-яка людина з деменцією, на будь-якій стадії хвороби. Уночі вона може вставати, не розуміючи, що зараз ніч.

Ознаки, що ризик зріс:

• людина повертається зі звичної прогулянки пізніше, ніж зазвичай;
• забуває дорогу до знайомих місць;
• говорить про колишні обов'язки, наприклад збирається на роботу;
• проситься додому, хоча вона вдома;
• неспокійна, ходить по кімнаті, повторює ті самі рухи;
• не може знайти туалет або спальню;
• розпитує про давніх знайомих і родичів;
• губиться в незнайомому місці;
• нервує в людних місцях.

Частину цих ознак називають дезорієнтацією в просторі. Зрозуміти, чому людина з деменцією хоче додому або збирається кудись іти, допомагає щоденник: 1-2 тижні записують, коли і після чого вона збиралася вийти.

Якщо неспокій і спроби піти з'явилися раптово, причиною може бути хвороба або нездужання: біль, закреп, інфекція. Потрібен огляд лікаря.

У людей, яким надвечір стає гірше (це називають вечірньою сплутаністю), спроби піти частіше припадають на ранній вечір. На цей час планують заняття або прогулянку вдвох.

Як зробити, щоб людина з деменцією не пішла з дому сама

Якщо людина з деменцією йде з дому, починають із розпорядку дня і з речей, які нагадують про вихід:

• Складіть розпорядок дня зі щоденною прогулянкою.
• Супроводжуйте людину, коли вона йде до магазину.
• Займайте її протягом дня і залучайте до хатніх справ: скласти білизну, допомогти з вечерею.
• Вчасно годуйте, давайте пити, проводжайте до туалету і заспокоюйте, якщо людина почувається розгубленою.
• Не залишайте її саму в незнайомому місці й уникайте гамірних людних місць на зразок торговельних центрів.
• Приберіть з очей речі, які підказують, що час іти: верхній одяг, шапки, взуття, сумки, ключі, гаманець.
• Поставте на вхідні двері дзвіночок або датчик, який подає сигнал, коли двері відчиняють. Біля дверей чи ліжка можна покласти килимок із датчиком тиску.

Замикати людину з деменцією саму вдома не можна. Додаткові замки і накладки на дверні ручки допустимі лише тоді, коли поруч є той, хто доглядає: якщо доведеться терміново вийти, наприклад під час пожежі, замкнені двері небезпечні. Саму в машині людину теж не залишають.

Гарантії ці заходи не дають, але ризик знижують. Про решту догляду є окрема стаття: догляд за хворими на деменцію.

GPS-трекер для людей з деменцією, браслет чи телефон: що допоможе знайти людину

Знайти людину допомагають п'ять засобів, і кожен має слабке місце. Британська служба охорони здоров'я NHS радить родинам людей з деменцією розглянути пристрої відстеження і системи сповіщення: датчики, які автоматично надсилають сигнал родичеві.

Жоден засіб не дає гарантії, тому GPS-трекер або браслет дублюють карткою в кишені та нашивкою на одязі. Пристрій не замінює нагляду.

За описами продавців, GPS-трекер для літніх людей випускають у вигляді годинника, браслета або брелока, який кріплять до одягу чи ключів. Перед покупкою перевіряють, що людині зручніше носити, GPS-браслет для літніх людей чи годинник з GPS, які функції з таблиці має обраний пристрій, як довго він працює без підзаряджання і чи зрозумілий застосунок. Кнопка SOS буває й окремим пристроєм, про нього є стаття: тривожна кнопка для літніх людей.

Літня людина загубилася або зникла: що робити і куди дзвонити

Якщо людина похилого віку загубилася, шукати починають одразу. Чекати три доби, щоб звернутися до поліції, не потрібно: такого строку в роз'ясненнях МВС і Національної поліції немає.

Як знайти зниклу людину, крок за кроком:

1. Огляньте найближчу округу. За даними Alzheimer's Association, багатьох людей, які загубилися, знаходять у межах 1,5 милі (близько 2,4 км) від місця, де людина зникла.
2. Перевірте місця, куди вона ходила раніше, і місця з її минулого: колишню роботу, колишній дім, церкву, улюблене кафе. Зважте, правша вона чи шульга: частіше йдуть у бік провідної руки.
3. Перевірте небезпечні місця: водойми, зарості й лісосмуги, паркани, зупинки, жваві дороги.
4. Якщо за 15 хвилин знайти людину не вдалося, телефонуйте в поліцію за номером 102 і одразу скажіть, що у зниклої людини деменція.
5. Водночас обдзвоніть родичів і знайомих, до яких вона могла піти, і зателефонуйте до швидкої за номером 103, щоб дізнатися, чи не госпіталізували її.

Повідомити про зникнення можна за телефоном 102 цілодобово або особисто в підрозділі Національної поліції. За роз'ясненням МВС, заяву про зникнення людини приймають у день звернення від близьких родичів або інших людей, яким відомо про зникнення.

Що повідомити поліції:

• дату і місце, де людину бачили востаннє;
• прізвище, ім'я, по батькові та дату народження;
• прикмети: шрами, родимки, татуювання, зріст, колір волосся;
• у що вона була одягнена;
• які речі з номерами були при ній: мобільний телефон, паспорт, документи з фото;
• хто ще може знати, де вона.

Поліції передають свіжу фотографію. На порталі розшуку МВС wanted.mvs.gov.ua є база людей, які не можуть назвати себе: до неї потрапляють зокрема хворі та літні люди.

Діабет поза домом: що робити, якщо впав цукор

Якщо впав цукор і людина при свідомості, підняти цукор у крові допомагають швидкі вуглеводи: сік, солодкий напій, цукор або глюкоза. Низький цукор у крові (гіпоглікемія) це рівень глюкози, нижчий за 4 ммоль/л. Зазвичай гіпоглікемія буває в людей з діабетом, які отримують інсулін або деякі інші цукрознижувальні препарати. Пропускати і відкладати приймання їжі не можна, а схему лікування визначає лікар.

Ознаки гіпоглікемії:

• голод;
• запаморочення;
• тривога або дратівливість;
• пітливість;
• тремтіння;
• поколювання губ;
• сильне серцебиття;
• втома або слабкість;
• нечіткий зір;
• сплутаність свідомості.

За тяжкої гіпоглікемії, крім цих симптомів, можливі судоми і втрата свідомості, перша допомога тоді інша.

Що робити, якщо людина при свідомості:

1. Одразу дайте близько 15 г швидких вуглеводів. Це невелика склянка (приблизно 120 мл) фруктового соку або солодкого газованого напою без позначки «дієтичний», або 1 столова ложка цукру чи меду, або 3-5 таблеток глюкози.
2. Через 10-15 хвилин перевірте цукор. Якщо він досі нижчий за 4 ммоль/л або людині не стало краще, повторіть.
3. Коли стало краще, людині треба з'їсти те, що діє довше: бутерброд чи печиво, або поїсти за розкладом, якщо вже час.

Шоколад і випічка для швидкої допомоги підходять погано: жир уповільнює всмоктування цукру. Повільніше діють і продукти з великою кількістю клітковини, наприклад фрукти.

Якщо людина непритомна або реагує не так, як зазвичай, їй нічого не дають їсти і пити: вона не може безпечно ковтати. Її кладуть на бік, залишаються поруч і викликають швидку за номером 103. Глюкагон вводять, лише якщо його призначив лікар і поруч є людина, яка вміє це робити.

Рідні й ті, хто супроводжує людину з діабетом, мають знати, що робити за тяжкої гіпоглікемії.

Спека, холод і ризик падіння на вулиці

Люди віком понад 65 років гірше пристосовуються до різкої зміни температури, а в спеку в групі підвищеного ризику також люди з діабетом і хворобами серця. Про спеку є окрема стаття: як переносити спеку літнім людям.

У спеку: перша допомога при перегріванні й тепловому ударі

У спеку менше бувають на сонці, особливо з 11 до 16 години, і п'ють воду невеликими порціями, не чекаючи спраги. Якщо лікар обмежив рідину або призначив сечогінні, про питний режим запитують у нього.

Ознаки перегрівання: втома, запаморочення, головний біль, нудота або блювання, сильна пітливість і бліда липка шкіра, судоми в м'язах, сильна спрага. Людину переводять у прохолодне місце, знімають зайвий одяг, дають воду, охолоджують шкіру прохолодною водою й обмахують. Швидку (103) викликають, якщо за 30 хвилин краще не стало або є ознаки теплового удару: дуже висока температура, гаряча шкіра без поту, часте дихання і серцебиття, сплутаність свідомості, судоми, втрата свідомості.

У холод: перша допомога при переохолодженні

Переохолодження це температура тіла, нижча за 35 °C. Ознаки: тремтіння, бліда холодна шкіра, посинілі губи, невиразне мовлення, повільне дихання, втома або сплутаність свідомості. За таких ознак викликають швидку (103), людину переводять у приміщення, знімають мокрий одяг, закутують у ковдру і вкривають голову. Якщо вона при повній свідомості, дають тепле безалкогольне пиття і солодке. Не можна садити в гарячу ванну, прикладати грілку, розтирати руки й ноги, давати алкоголь.

Щоб не впасти

Взуття добирають за розміром, щоб воно не спадало, з неслизькою підошвою. За нестійкої ходи потрібна опора: палицю або ходунки добирає лікар чи реабілітолог. Зір перевіряють регулярно, а якщо від ліків паморочиться голова або порушується рівновага, про це кажуть лікареві.

Коли літній людині вже не можна виходити самій

Людину, яка вже йшла з дому і губилася, без нагляду не залишають. Про те, що самій виходити вже небезпечно, свідчать і ознаки зростання ризику:

• повертається зі звичної прогулянки пізніше, ніж зазвичай;
• забуває дорогу до знайомих місць;
• губиться в незнайомому місці.

На час, коли близька людина зайнята, супровід літніх людей заздалегідь доручають родичеві, сусідові або доглядальниці. Розпорядок, сигнал на дверях і трекер знижують ризик і скорочують час пошуку, але гарантії не дають. Якщо забезпечити постійний нагляд удома не вдається, у каталозі «Пансіони UA» зібрано пансіонати, які приймають людей з деменцією.

------------
Вся інформація, наведена в цій статті, носить ознайомлювальний характер і може бути не актуальна на момент публікації. Перед прийняттям тих чи інших дій та рішень необхідно проконсультуватись у фахівця!